<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<title>Цитология и генетика, 2012, № 4</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/126445" rel="alternate"/>
<subtitle/>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/126445</id>
<updated>2026-04-18T23:56:44Z</updated>
<dc:date>2026-04-18T23:56:44Z</dc:date>
<entry>
<title>Генетично модифіковані рослини та проблеми захисту рослин: досягнення і оцінка потенційних ризиків</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/126485" rel="alternate"/>
<author>
<name>Козуб, Н.О.</name>
</author>
<author>
<name>Пилипенко, Л.А.</name>
</author>
<author>
<name>Созінов, І.О.</name>
</author>
<author>
<name>Блюм, Я.Б.</name>
</author>
<author>
<name>Созінов, О.О.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/126485</id>
<updated>2017-12-03T12:46:57Z</updated>
<published>2012-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Генетично модифіковані рослини та проблеми захисту рослин: досягнення і оцінка потенційних ризиків
Козуб, Н.О.; Пилипенко, Л.А.; Созінов, І.О.; Блюм, Я.Б.; Созінов, О.О.
Проаналізовано досягнення та перспективи у створенні трансгенних рослин. На даний час практично всі комерційно вирощувані генетично модифіковані рослини створено з метою вирішення проблем захисту рослин – вони несуть трансгени, що забезпечують стійкість до гербіцидів, шкідників та вірусів. Розглянуто підходи, які використані для створення комерційних генетично модифікованих рослин зі стійкістю до гербіцидів, комах, вірусів, а також стратегічні підходи і перспективи створення комерційних генетично модифікованих рослин зі стійкістю до грибних і бактеріальних патогенів та нематод. Зазначено екологічні (включаючи питання агрономічного характеру) і соціальні ризики, пов`язані з комерційним вирощуванням трансгенних рослин.; Проанализированы достижения и перспективы в создании трансгенных растений. В настоящее время практически все коммерчески выращиваемые ГМ растения созданы с целью решения проблем защиты растений – они несут трансгены, обеспечивающие устойчивость к гербіцидам, вредителям, вирусам. Рассмотрены подходы, использованные для создания коммерческих ГМ растений с устойчивостью к гербицидам, насекомым, вирусам, а также стратегические подходы и перспективы создания коммерческих ГМ растений с устойчивостью к грибным и бактериальным патогенам и нематодам. Отмечены экологические )в том числе агрономического характера) и социальные риски, связанные с коммерческим выращиванием трансгенных растений.; The review deals with advances and prospects in development of transgenic plants. At present virtually all commercial GM crops are those created for solving plant protection problems – they carry transgenes conferring resistance to herbicides, pests, viruses. Approaches employed for development of commercial GM crops with herbicide, pest and virus resistance, as well as strategies and prospects of development of commercial GM plants with resistance to fungal and bacterial diseases and nematodes, are considered. Ecological (including agronomical) and social risks associated with commercial growing of transgenic plants are briefly discussed.
</summary>
<dc:date>2012-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Полиморфизм гена циклооксигеназы-1 и аспиринорезистентность</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/126484" rel="alternate"/>
<author>
<name>Бондарь, Т.Н.</name>
</author>
<author>
<name>Кравченко, Н.А.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/126484</id>
<updated>2017-11-25T01:03:21Z</updated>
<published>2012-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Полиморфизм гена циклооксигеназы-1 и аспиринорезистентность
Бондарь, Т.Н.; Кравченко, Н.А.
Приведены данные литературы о структуре циклооксигеназы­1 человека – ключевого фермента биосинтеза простагландинов и основной мишени антитромбоцитарной терапии с использованием ацетилсалициловой кислоты. Представлены сведения о полиморфизме гена циклооксигеназы­1, распространенности выявленных вариантов в различных популяциях и их возможной связи с биохимической и функциональной аспиринорезистентностью.; Наведено дані літератури щодо структури циклооксигенази-1 людини – ключового фермента біосинтезу простагландинів та основної мішені антитромбоцитарної терапії з використанням ацетилсаліцилової кислоти. Представлено відомостістосовно поліморфізму гена циклооксигенази-1, розповсюдженості виявлених варіантів в різних популяціях та їхній можливий зв’язок із біохімічною та функціональною аспіринорезистентністю.; The literature data concerning structure of cyclooxigenase-1 – the key enzyme in prostaglandin biosynthesis and the main target of anti-platelet therapy with the use of acetylsalicilic acid are presented in the review. The data on cyclooxigenase-1 gene polymorphism, distribution of the revealed variants in various populations and their possible correlation with biochemical and functional aspirin resistance are presented.
</summary>
<dc:date>2012-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Тромбоцитарное звено системы гемостаза при моделировании хронической стрессорной ситуации</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/126483" rel="alternate"/>
<author>
<name>Гавриш, А.С.</name>
</author>
<author>
<name>Килимник, Е.Н.</name>
</author>
<author>
<name>Киндзерская, О.Л.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/126483</id>
<updated>2017-11-25T01:03:20Z</updated>
<published>2012-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Тромбоцитарное звено системы гемостаза при моделировании хронической стрессорной ситуации
Гавриш, А.С.; Килимник, Е.Н.; Киндзерская, О.Л.
Изменения морфофункционального состояния тромбоцитов изучали на модели эмоционально­болевого стресса, воспроизводившегося на кролях массой 2,5–3 кг посредством нерегулярного воздействия электрического тока малой интенсивности. Тромбоциты из венозной крови выделяли путем последовательного центрифугирования. Полученный материал исследовали суправитально с использованием люминесцентного красителя акридинового оранжевого, тестов с силиконированным стеклом и электронно­микроскопически. Цитохимически выявляли некомпенсированные отрицательные заряды гликозаминогликанов, Са2+, активность АТФазы, щелочной фосфатазы, аденилатциклазы, фосфодиэстеразы циклических нуклеотидов, моноаминоксидазы. В результате ус­тановлены морфофункциональные эквиваленты дестабилизирующего влияния хронической стрессорной ситуации на кровяные пластинки, проанализированы мембранотропные и рецептор­опосредованные механизмы его реализации; Зміни морфофункціонального стану тромбоцитів вивчали на моделі емоційно-больового стресу, який відтворювали на кролях масою 2,5–3 кг завдяки нерегулярному впливу електричного струму малої інтенсивності. Тромбоцити венозної крові виділяли за допомогою послідовного центрифугування. Отриманий матеріал досліджували суправітально із застосуванням люмінесцентного барвника акридинового жовтогарячого, тестів із силіконованим склом та електронно-мікроскопічно. Цитохімічно виявляли некомпенсовані негативні заряди глікозаміногліканів, Са2+, активність АТФ-ази, лужної фосфатази, аденілатциклази, фосфодиестерази циклічних нуклеотидів, моноаміноксидази. В результаті встановлено морфофункціональні еквіваленти дестабілізуючого впливу хронічної стресорної ситуації на кров’яні пластинки, проаналізовано мембранотропні та рецептор-опосередковані механізми його реалізації.; Changes of thrombocyte morphological and functional status were investigated in rabbits (2,5–3 kg weight) by the emotional stress model that was reproduced through stimulation with irregular low-level electric current. Thrombocytes were purified from the venous blood with sequential centrifugation. Obtained material was investigated with electron microscope using luminous coloring agent acridine orange and syliconized glass. Glycosaminoglycans and Ca2+ noncompensated negative electric charge, the activity of ATP, alkaline phosphatase, adenylate cyclase and phosphodiesterase of cyclical nucleotides, monoamine oxidase were cytochemicaly revealed. Consequently morphological and functional equivalents of chronic stress destabilization effect on blood platelets were determined. Likewise membranotropic and receptor mediated mechanisms of this effect realization were analyzed.
</summary>
<dc:date>2012-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>On the persistence of p element in cultured lineages of Drosophila melanogaster</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/126482" rel="alternate"/>
<author>
<name>Rozhok, A.I.</name>
</author>
<author>
<name>Ievdokymenko, K.S.</name>
</author>
<author>
<name>Kozeretska, I.A.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/126482</id>
<updated>2017-11-25T01:03:20Z</updated>
<published>2012-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">On the persistence of p element in cultured lineages of Drosophila melanogaster
Rozhok, A.I.; Ievdokymenko, K.S.; Kozeretska, I.A.
P transposon is known to have invaded the Drosophila melanogaster genome in the 1950s as a result of horizontal transmission from D. willistoni. Part of the evidence supporting the timing of its invasion comes from analyses of cultured drosophila lineages originating from wild flies cultivated long time in laboratory before analysis. Such analyses have shown that P element was absent from the genomes of cultured lineages established from wild flies caught from the wild before the 1950s. Although the hypothesis of P element transmission has obtained multiple lines of evidence and is beyond doubt today, we decided to test whether analysis of cultured lineages can provide some temporal information on the P element population dynamics. In the present work we demonstrate that P element present the in wild­caught flies may be lost in the cultured fly lineages after some generations. This result is in accordance with the results of at least one published work and suggests that analysis of the cultured fly lineages may sometimes be unreliable in establishing historical trends in P element population dynamics, as the transposon may be occasionally lost, perhaps in the highly inbred lineages in which not all founding females carry it.; Известно, что Р транспозон попал в геном Drosophila melanogaster в 50-х годах прошлого столетия результате горизонтального переноса от D. willistoni. Частично время инвазии было рассчитано на основании анализа культивируемых линий дрозофилы, которые происходят от диких особей, культивируемых как изосамковые линии задолго до анализа. Такой анализ показал, что Р элемент отсутствовал в геномах культивируе-мых линий, которые основаны из особей, собранных в природе до 1950 г. Хотя гипотеза переноса Р элемента подтверждена различными доказательствами и ее достоверность не вызывает сомнений, мы решили проверить, дает ли анализ культивируемых линий информацию о временных факторах популяционной динамики Р элемента. В настоящей работе мы показываем, что Р элемент, присутствующий в диких особях, может быть утрачен в культивируемых линиях через некоторое количество поколений. Такие результаты согласуются с данными как минимум одной опубликованной работы и свидетельствуют о том, что анализ культивируемых линий дрозофилы не всегда надежен при воссоздании исторических трендов популяционной динамики Р элемента, поскольку этот транспозон может быть случайным образом утерян, очевидно, вследствие высокой инбредности линий, у которых геномы не всех самок-основателей содержали его.; Відомо, що Р транспозон потрапив до геному Drosophila melanogaster у 50-х роках минулого століття в результаті горизонтального переносу від D. willistoni. Частково час інвазії був розрахований на основі аналізу культивованих ліній дрозофіли, що походять від диких особин, котрі культивувались у лабораторії як ізосамкові лінії задовго до аналізу. Такий аналіз показав, що Р елемент був відсутній у геномах культивованих ліній, заснованих з особин, що зібрані у природі до 1950 р. Хоча гіпотеза переносу Р елемента підтверджується різноманітними доказами та її достовірність не викликає сумніву, ми вирішили перевірити, чи дає аналіз культивованих ліній інформацію щодо часового фактора популяційної динаміки Р елемента. В даній роботі ми показуємо, що Р елемент, присутній у диких особин, може втрачатись в культивованих лініях через певну кількість поколінь. Такі результати узгоджуються з даними щонайменше однієї опублікованої роботи та свідчать про те, що аналіз культивованих ліній дрозофіли може інколи бути ненадійним для відтворення історичних трендів популяційної динаміки Р елемента, оскільки цей транспозон може випадковим чином втрачатись, очевидно, через високу інбредність ліній, в яких геноми не всіх самиць-засновників містили його.
</summary>
<dc:date>2012-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
</feed>
