<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<title>Радиофизика и радиоастрономия, 2017, № 1</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/122566" rel="alternate"/>
<subtitle/>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/122566</id>
<updated>2026-04-16T23:28:55Z</updated>
<dc:date>2026-04-16T23:28:55Z</dc:date>
<entry>
<title>Акустические эффекты Челябинского метеороида</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/122587" rel="alternate"/>
<author>
<name>Черногор, Л.Ф.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/122587</id>
<updated>2017-07-16T00:03:09Z</updated>
<published>2017-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Акустические эффекты Челябинского метеороида
Черногор, Л.Ф.
Предмет и цель работы: Исследуются параметры акустического сигнала (период, время запаздывания, скорость прихода, длительность, коэффициент затухания), сгенерированного при пролете и взрыве Челябинского метеороида 15 февраля 2013 г., вместе с параметрами атмосферы. Методы и методология: С использованием временных зависимостей уровня акустических сигналов, зарегистрированных на ряде инфразвуковых станций, получены основные параметры сигналов и проведено их сравнение с результатами моделирования. Результаты: Показано, что время запаздывания инфразвукового сигнала увеличивалось примерно по линейному закону при увеличении расстояния между акустическим источником и местом наблюдения. Средняя скорость прихода инфразвуковой волны была около 270 м/с. В спектре сигнала наблюдались составляющие с периодом (10 - 100 с, преобладала гармоника с периодом около 30 с. Длительность инфразвукового сигнала определялась протяженностью его источника (50 - 90 км) и дисперсионным расплыванием инфразвукового сигнала в атмосфере, зависящим от расстояния, проходимого волной. Общая длительность сигнала составляла 6 - 30 мин при расстоянии 540 - 5780 км. Найдены регрессионные зависимости времени запаздывания и удлинения акустического сигнала от пройденного расстояния.Характерная длина затухания инфразвука в зависимости от трассы составляла 1000 - 3000 км. Показано, что эффект взрывной ударной волны был значительно сильнее эффекта баллистической волны почти на всех высотах.; Предмет і мета роботи: Досліджуються параметри акустичного сигналу (період, час запізнення, швидкість приходу, тривалість, коефіцієнт згасання), згенерованого польотом та вибухом Челябінського метеороїду 15 лютого 2013 р., разом з параметрами атмосфери. Методи та методологія: З використанням часових залежностей рівня акустичних сигналів, зареєстрованих низкою інфразвукових станцій, отримано основні параметри сигналів та виконано їх порівнняння з результатами моделювання. Результати: Показано, що час запізнення інфразвукового сигналу збільшувався приблизно за лінійним законом зі збільшенням відстані між акустичним джерелом та місцем спостереження. Середня швидкість приходу інфразвукової хвилі становила близько 270 м/с. У спектрі сигналу спостерігались складові з періодом 10 -100 с, переважала гармоніка з періодом близько 30 с. Тривалість інфразвукового сигналу визначалась протяжністю його джерела (50 - 90 км) та дисперсійним розпливанням інфразвукового сигналу в атмосфері, яке залежало від відстані, що проходила хвиля. Загальна тривалість сигналу складала 6 - 30 хв для відстані 540 - 5780 км. Знайдено регресійні залежності часу запізнення та подовження акустичного сигналу від пройденого шляху. Характерна довжина згасання інфразвуку в залежності від траси складала 1000 - 3000 км. Показано, що ефект  вибухової ударної хвилі був значно сильнішим ефекту балістичної хвилі майже на всіх висотах.; Purpose: The parameters (period, time delay, celerity, duration, and the rate of attenuation) of the acoustic signal which was generated during the Chelyabinsk meteoroid passage and explosion on February 15, 2013 are investigated along with atmospheric parameters. Design/methodology/approach: With the temporal variations in the level of the acoustic signals acquired at an array of acoustic stations, the principal signal parameters are determined and their comparison made with the model results. Findings: The time delay of the infrasound signal has been shown to increase approximately linearly with the distance between the acoustic source and an observation station. The mean celerity of the infrasound wave is approximately 270 m/s. The signal spectrum exhibits components with periods of 10 - 100 s, and the harmonic with an approximately 30-s period prevails. The duration of the infrasound signal is established by its source length (50 - 90 km) and the infrasound signal spreading due to dispersion in the atmosphere that depends on the distance the wave has traveled. The overall duration of the signal is equal to 6  30 min for the range of 540 - 5780 km. The regression relations between the time delays and the acoustic signal spreading have been determined as a function of path length. The characteristic scale length of infrasound attenuation depends on a specific path and varies within 1000 - 3000 km. The effect of the moving shock created by the explosion is shown to be much greater than the effect of the ballistic wave almost at all altitudes.
</summary>
<dc:date>2017-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Выходные данные</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/122586" rel="alternate"/>
<author>
<name/>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/122586</id>
<updated>2017-07-16T00:03:08Z</updated>
<published>2017-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Выходные данные
</summary>
<dc:date>2017-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Вращатель плоскости поляризации для широкополосного эллипсометра терагерцевого диапазона</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/122585" rel="alternate"/>
<author>
<name>Коcяк, О.С.</name>
</author>
<author>
<name>Безбородов, В.И.</name>
</author>
<author>
<name>Кузьмичев, И.К.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/122585</id>
<updated>2020-12-08T12:42:00Z</updated>
<published>2017-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Вращатель плоскости поляризации для широкополосного эллипсометра терагерцевого диапазона
Коcяк, О.С.; Безбородов, В.И.; Кузьмичев, И.К.
Предмет и цель работы: Исследуется возможность создания широкополосного вращателя плоскости поляризации для длинноволновой части терагерцевого диапазона. Методы и методология: Для достижения поставленной цели были использованы результаты работы, в которой методом поляризационных матриц рассеяния рассмотрены перестраиваемые и широкополосные дифференциальные фазовые секции, состоящие из нескольких двулучепреломляющих элементов. Результаты: Показано, что применение широкополосных дифференциальных фазовых секций позволяет значительно расширить рабочую полосу частот вращателя плоскости поляризации.; Предмет і мета роботи: Досліджується можливість створення широкосмугового обертача площини поляризації для довгохвильової частини терагерцового діапазону. Методи та методологія: Для досягнення поставленої мети були використані результати роботи, в якій методом поляризаційних матриць розсіяння розглянуто перестроювані і широкосмугові диференціальні фазові секції, що складаються з декількох елементів з подвійним променезаломленням. Результати: Показано, що застосування широкосмугових диференціальних фазових секцій дозволяє значно розширити робочу смугу частот обертача площини поляризації.; Purpose: The possibility of creating a broadband polarization rotator for the long-wave terahertz range is studied. Design/methodology/approach: To achieve the purpose set the results of the work done have been used where tunable and broadband differential phase sections consisting of several birefringent elements were considered using the method of polarization scattering matrix. Findings: It is shown that the use of the broadband differential phase sections can significantly extend the operating frequency range of the polarization rotator.
</summary>
<dc:date>2017-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Открытый резонатор для сложения мощностей в субтерагерцевом и терагерцевом диапазонах</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/122584" rel="alternate"/>
<author>
<name>Кузьмичев, И.К.</name>
</author>
<author>
<name>Еремка, В.Д.</name>
</author>
<author>
<name>Май, А.В.</name>
</author>
<author>
<name>Трощило, А.С.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/122584</id>
<updated>2017-07-16T00:03:05Z</updated>
<published>2017-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Открытый резонатор для сложения мощностей в субтерагерцевом и терагерцевом диапазонах
Кузьмичев, И.К.; Еремка, В.Д.; Май, А.В.; Трощило, А.С.
Предмет и цель работы: исследование особенностей возбуждения первого высшего аксиально-несимметричного типа колебаний в открытом резонаторе, включенном в волноводную линию передачи. Методы и методология: Для определения эффективности возбуждения высшего колебания в резонаторе с помощью высшей волны прямоугольного волновода используется коэффициент использования поверхности антенны. Коэффициент отражения от открытого резонатора определяется с помощью известного метода суммирования парциальных коэффициентов отражения от резонансной системы. Результаты: Рассмотрена эффективность возбуждения первого высшего аксиально-несимметричного типа колебаний TEM10q в открытом резонаторе, включенном в волноводную линию передачи, с помощью волны TE20. Исследования проведены с учетом векторного характера электромагнитного поля. Показано, что при определенных размерах возбуждающего элемента связи эффективность возбуждения рабочего колебания составляет 0.867. При этом резонансная система обладает одночастотным откликом в широкой полосе частот. Благодаря этому она может быть применена для сложения мощностей отдельных источников колебаний. Поскольку такая резонансная система позволяет разделить функции согласования по полю и по связи, можно обеспечить любую наперед заданную связь источников с резонансным объемом. Для этого используются одномерные дифракционные решетки (случай Е-поляризации).; Предмет і мета роботи: дослідження особливостей збудження першого вищого аксіально-несиметричного типу коливань у відкритому резонаторі, включеному в хвилеводну лінію передачі. Методи та методологія: Для визначення ефективності збудження вищого коливання в резонаторі за допомогою вищої хвилі прямокутного хвилеводу використовується коефіцієнт використання поверхні антени. Коефіцієнт відбиття від відкритого резонатора визначається за допомогою відомого методу підсумовування парціальних коефіцієнтів відбиття від резонансної системи. Результати: Розглянуто ефективність збудження першого вищого аксіально-несиметричного типу коливань TEM10q у відкритому резонаторі, включеному в хвилеводну лінію передачі, за допомогою хвилі TE20. Дослідження виконано з урахуванням векторного характеру електромагнітного поля. Показано, що за певних розмірів збуджувального елементу зв’язку ефективність збудження робочого коливання складає 0.867. При цьому резонансна система має одночастотний відгук у широкій смузі частот. Завдяки цьому вона може бути застосована для складання потужностей окремих джерел коливань. Оскільки така резонансна система дозволяє розділити функції узгодження за полем та за зв’язком, можна забезпечити будь-який наперед заданий зв’язок джерел з резонансним об’ємом. Для цього використовуються одновимірні дифракційні решітки (випадок Е-поляризації).; Purpose: Study of excitation features for the first higher axialasymmetric type oscillations in an open resonator connected into the waveguide transmission line. Design/methodology/approach: To determine the efficiency of higher oscillation excitation in the resonator by using the highest wave of a rectangular waveguide, the coefficient of the antenna surface utilization is used. The coefficient of reflection from the open resonator is determined by the known method of summation of the partial coefficients of reflection from the resonant system. Findings: The excitation efficiency of the first higher axial asymmetric type TEM10q oscillations in an open resonator connected into the waveguide transmission line, using the TE20 type wave, is considered. The research efforts were made with accounting for the electromagnetic field vector nature. It is shown that for certain sizes of exciting coupler the excitation efficiency of the working excitation is equal to 0.867. Besides, this resonant system has a single frequency response within a wide band of frequencies. Due to this, it can be applied for summation of powers for individual sources of oscillations. Since this resonant system allows separating the matching functions as to the field and coupling, it is possible to provide any prescribed coupling of sources with a resonant volume. For this purpose, one-dimensional diffraction gratings (E-polarization) are used.
</summary>
<dc:date>2017-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
</feed>
