<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<title>Слово і Час, 2007, № 09</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/11209" rel="alternate"/>
<subtitle/>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/11209</id>
<updated>2026-05-09T23:11:22Z</updated>
<dc:date>2026-05-09T23:11:22Z</dc:date>
<entry>
<title>Макросистемність етноконцепту кобзаря у творчості Тараса Шевченка</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/11450" rel="alternate"/>
<author>
<name>Єременко, О.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/11450</id>
<updated>2013-02-13T00:35:55Z</updated>
<published>2007-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Макросистемність етноконцепту кобзаря у творчості Тараса Шевченка
Єременко, О.
Концептосферу українського народу формують такі поняття, як Бог, Україна, Дніпро, село, сад, хата, козак, чумак, могила та ін. – суб’єкти маніфестації універсалій в етносоціокультурних хронотопах. Одним із них виступає етноконцепт кобзаря, який для української семіосфери взагалі, для творчості Тараса Шевченка як її змістоутворюючої складової зокрема має значення культурно-ідеологічної константи.
</summary>
<dc:date>2007-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Іван Микитенко (1897–1937) як дзеркало українського кітчу</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/11449" rel="alternate"/>
<author>
<name>Свербілова, Т.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/11449</id>
<updated>2013-02-13T00:36:21Z</updated>
<published>2007-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Іван Микитенко (1897–1937) як дзеркало українського кітчу
Свербілова, Т.
</summary>
<dc:date>2007-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>“Синя книжечка” Анатолія Подолинного</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/11448" rel="alternate"/>
<author>
<name>Сандига, О.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/11448</id>
<updated>2013-02-13T00:36:54Z</updated>
<published>2007-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">“Синя книжечка” Анатолія Подолинного
Сандига, О.
Скільки треба написати, щоб переповісти історію свого краю і сказати всю&#13;
правду про свій народ? Геніальному бойкові Василю Стефаникові вистачило&#13;
тоненької “Синьої книжечки”. Думаю, що його талановитому послідовникові&#13;
подолякові Анатолію Подолинному – теж: тоненької синьої книжечки, але під назвою “В нас дорога довга” (Вінниця, 2005).
</summary>
<dc:date>2007-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Олекса Різниченко. “Промінь з Одеси” (2006)</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/11447" rel="alternate"/>
<author>
<name/>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/11447</id>
<updated>2013-02-13T00:38:11Z</updated>
<published>2007-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Олекса Різниченко. “Промінь з Одеси” (2006)
У поемі “Промінь з Одеси: До 30-х&#13;
роковин Української Гельсінкської Групи”&#13;
(КАCДО, 2006) Олекси Різниченка (Різникова) із промовистим епіграфом із “Ріґведи”: “О боги! Дайте нам багатство, / що складається з героїв!”, присвяченій славетному подружжю&#13;
правозахисників (одній із засновників УГГ, ученому-мікробіологу, одеситці Ніні Строкатій-Караванській та її чоловікові Святославу Караванському, авторові “Російсько-українського&#13;
словника складної лексики”, 1998), подано добірку поезій із попереднього однойменного видання 2000 р. та деяких правозахисних документів.
</summary>
<dc:date>2007-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
</feed>
