Слово і Час, 2006, № 12 http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/11037 2026-04-18T23:56:11Z 2026-04-18T23:56:11Z Наукові відділи Інституту Гальченко, С. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/11251 2013-02-13T00:27:19Z 2006-01-01T00:00:00Z Наукові відділи Інституту Гальченко, С. 2006-01-01T00:00:00Z Алітераційний епітет (із поетики символізму) Волковинський, О. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/11250 2013-02-13T00:27:14Z 2006-01-01T00:00:00Z Алітераційний епітет (із поетики символізму) Волковинський, О. Надзвичайно бурхливий, по-справжньому ренесансний період вивчення епітета у слов’янській філології припав на кінець ХIХ — початок ХХ ст. Експресивно-художні можливості цього тропа привертали увагу О.Потебні, О.Веселовського, Б.Томашевського, В.Жирмунського та інших. Аналіз особливостей функціонування епітета в літературному творі став обов’язковим складником дослідження поетики (як загальної, так і окремих). Почалося системне вивчення епітета, докладний аналіз окремих його різновидів, визначення закономірностей і ознак функціонального використання цього тропа в поезії та прозі. 2006-01-01T00:00:00Z Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка: із поглядом у майбутнє Жулинський, М. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/11249 2013-02-13T00:27:43Z 2006-01-01T00:00:00Z Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка: із поглядом у майбутнє Жулинський, М. 80 років Iнституту літератури ім. Т.Г.Шевченка 2006-01-01T00:00:00Z Типи художнього мислення в основі моделі історії літератури Поліщук, Я. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/11248 2013-02-13T00:27:06Z 2006-01-01T00:00:00Z Типи художнього мислення в основі моделі історії літератури Поліщук, Я. Iсторія літератури як наукова дисципліна зазнала впродовж останнього часу незворотної редукції. Постмодерна кондиція світу спонукала до перегляду та ревізії поступових концепцій історії. Сьогодні важко собі уявити перспективу повернення до єдиної нормативної історико'літературної схеми, хоча в Україні про це й досі говорять. З часом усе більше утверджується погляд на історію як відверто суб’єктивну версію, особливу опцію, альтернативну модель знання тощо. Такі історії набувають значення їхній множинності, кореспондуючи між собою та заземлюючи уявлення про історичну змінність на рівні приватної, відкритої до дискусії, пропозиції. Водночас вони створюють нові інтертекстуальні пов’язання як підґрунтя для майбутніх досліджень мистецтва слова. 2006-01-01T00:00:00Z