http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/106865 2026-04-20T14:03:49Z 2026-04-20T14:03:49Z Ates, H. Cakır, M.E. Kurt, A. Uygur, I. Turker, M. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/107048 2016-10-12T00:02:40Z 2014-01-01T00:00:00Z

Investigation of Changes in Mechanical Properties and Microstructures of Mild Steel Joint by Oxy-Hydrogen Welding Ates, H.; Cakır, M.E.; Kurt, A.; Uygur, I.; Turker, M. In this paper, in order to see weldability behaviour of mild steels joint by the oxy-hydrogen welding technique, an investigation of changes in mechanical properties and microstructures of mild steel is carried out. The specimens with 1.5 mm thickness and 125 mm length are welded by using both the oxyhydrogen and oxy-acetylene gases. Microstructural analysis is carried out on the cross sectional area of the welding zone in order to compare the changes in weld metals and the heat affected zones in terms of the welding gases. Experimental results of the tensile strength and microhardness obtained with mechanical tests show that samples welded with oxy-acetylene exhibited 10% higher yield strength than that of the samples welded with oxy-hydrogen. However, the oxy-hydrogen welding technique can be used as an alternative to the oxy-acetylene welding, since it has advantageous of being clean and economic.; С целью выяснения качества сварного шва на малоуглеродистой стали, полученного водород-кислородной сваркой, проведено исследование изменений механических свойств и микроструктуры данного типа стали. Образцы толщиной 1,5 мм и длиной 125 мм сваривались как водород-кислородной, так и ацетиленокислородной сваркой. Был проведён микроструктурный анализ поперечного сечения зоны сварки с целью сравнения изменений в металле шва и зоне термического влияния в зависимости от сварочного газа. Экспериментальные результаты по пределу прочности при растяжении и микротвёрдости, полученные при механических испытаниях, показали, что образцы, сваренные ацетиленокислородной сваркой, имеют прочность при растяжении на 10% выше, чем водород-кислородной. Однако водород-кислородная сварка может быть использована как альтернатива ацетиленокислородной сварке, так как она имеет преимущества по чистоте и экономичности.; З метою з’ясування якости зварюваного шва на маловуглецевій сталі, виробленого водневокисневим зварюванням, виконано дослідження змін механічних властивостей і мікроструктури даного типу сталі. Зразки товщиною у 1,5 мм та довжиною у 125 мм зварювалися як водневокисневим, так і ацетиленокисневим зварюванням. Виконано мікроструктурну аналізу поперечного перерізу зони зварювання з метою порівняння змін у металі шва та зоні термічного впливу в залежності від зварювального газу. Експериментальні результати стосовно границі міцности при розтягу та мікротвердости, одержані під час механічних випробувань, показали, що зразки, зварені ацетиленокисневим зварюванням, мають міцність при розтягу, на 10% вищу, ніж зварені водневокисневою газовою сумішшю. Однак водневокисневе зварювання може бути використано як альтернатива ацетиленокисневому зварюванню завдяки його перевазі за чистотою та економічністю.

2014-01-01T00:00:00Z Monastyrsky, G.E. Gilchuk, A.V. Ochin, P. Ivanova, O.M. Podrezov, Yu.N. Koval, Yu.N. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/107047 2016-10-12T00:02:29Z 2014-01-01T00:00:00Z

Mechanical Testing of the Shape-Memory Materials Synthesized by a Plasma-Spark Method Monastyrsky, G.E.; Gilchuk, A.V.; Ochin, P.; Ivanova, O.M.; Podrezov, Yu.N.; Koval, Yu.N. Испытания на сжатие были выполнены при комнатной температуре для образцов сплавов Ni49,0—Mn28,5—Ga22,5 (ат.%) и Ni63—Al37 (ат.%), как для выплавленных, так и полученных плазменно-искровым методом (ПИМ). Для обеих систем пластичность ПИМ-образцов возрастает более чем на порядок по сравнению с исходными. Прочность на сжатие сплава Ni—Mn—Ga увеличивается от 180—240 МПа для выплавленных образцов до 510—815 МПа для ПИМ-образцов в зависимости от режимов обработки, для сплава Ni—Al – от 760 до 1310 МПа. Напряжение разрушения образцов Ni—Mn—Ga увеличивается от 185—215 до 1170 МПа, а для образцов Ni—Al – от 790 до 1870 МПа. Спечённые образцы обеих систем имеют композитную структуру, образованную из металлических частиц микронных размеров, скреплённых связующей фазой, состоящей из Ni₃Al и Al₂O₃ для сплава Ni—Al и из MnO с небольшим количеством Ni₃Ga для сплава Ni—Mn—Ga. Предполагается, что эта фаза укрепляет границы зёрен. Это вместе с уменьшением размера зерна, а также многосвязной морфологией образцов Ni—Mn—Ga, консолидированных из полых частиц, и наличием пластической γ′-фазы в частицах Ni—Al улучшает механические свойства сплавов, полученных плазменно-искровым методом.; Випробування на стиснення було виконано при кімнатній температурі для зразків стопів Ni49,0—Mn28,5—Ga22,5 (ат.%) та Ni63—Al37 (ат.%), як щойно витоплених, так і одержаних плазмово-іскровою методою (ПІМ). Для обох систем пластичність ПІМ-зразків зростає більш ніж на порядок порівняно із вихідними. Міцність на стиск стопу Ni—Mn—Ga збільшується від 180—240 МПа для щойно витоплених зразків до 510—815 МПа для ПІМ-зразків, залежно від режимів оброблення; для стопу Ni—Al – від 760 до 1310 МПа. Напруження руйнування зразків Ni—Mn—Ga збільшується від 185—215 до 1170 МПа, а для зразків Ni—Al – від 790 до 1870 МПа. Спечені зразки обох систем мають композитну структуру, утворену з металевих частинок мікронних розмірів, пов’язаних сполучною фазою, що складається з Ni₃Al і Al₂O₃ для стопу Ni—Al та з MnO з невеликою кількістю Ni₃Ga для стопу Ni—Mn—Ga. Передбачається, що ця фаза зміцнює межі зерен. Це разом із зменшенням розміру зерна, а також багатозв’язною морфологією зразків Ni—Mn-Ga, консолідованих із порожнистих частинок, та наявністю пластичної γ′-фази в частинках Ni—Al покращує механічні властивості стопів, одержаних плазмово-іскровою методою.; Compression tests are carried out at room temperature with the as-cast and spark-plasma sintered (SPS) specimens of Ni49.0—Mn28.5—Ga22.5 (at.%) and Ni63—Al37 (at.%) alloys. For both systems, ductility of the SPS compacts increases more than by one order of magnitude. Compressive strength of Ni—Mn—Ga alloy increases from 180—240 MPa for induction melted specimens to 510—815 MPa for spark-plasma sintered specimens, depending on the regimes of processing, and for Ni—Al alloy, from 760 to 1310 MPa. Fracture stress of Ni—Mn—Ga and Ni—Al specimens raise from 185—215 to 1170 MPa and from 790 to 1870 MPa, respectively. The SEM and XRD investigations reveal that sintered samples of both systems have a composite structure, which contains the micron-size metallic particles bound by the binder phase. This phase consists of Ni₃Al and Al₂O₃ phases in case of Ni—Al alloy and consists of MnO with apparently small amount of Ni₃Ga phase in case of Ni—Mn—Ga alloy. As assumed, this phase strengthens the grain boundaries. This one, in conjunction with reduction of the grain size, the manifold morphology of the Ni—Mn—Ga specimens consolidated from the hollow particles, the presence of extra ductile γ′-phase in Ni—Al particles, provides the enhancing mechanical properties of alloys fabricated by means of the SPS method.

2014-01-01T00:00:00Z Долматов, А.И. Данько, К.А. Невешкин, Ю.А. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/107046 2016-10-12T00:02:40Z 2014-01-01T00:00:00Z

Моделирование распределения частиц в двухфазном потоке детонационно-плазменной установки Долматов, А.И.; Данько, К.А.; Невешкин, Ю.А. В статье рассмотрено моделирование распределения частиц в двухфазном потоке с последующим анализом поведения частиц в стволе детонационно-плазменной установки и за срезом ствола вплоть до подложки. Полученные результаты позволяют в дальнейшем совершенствовать оборудование и разрабатывать технологические процессы нанесения защитных покрытий на нагруженные детали авиационных двигателей с оптимальными параметрами глубины загрузки и фракции порошка.; У статті розглянуто моделювання розподілу частинок у двофазному потоці з подальшою аналізою поведінки частинок у стовбурі детонаційно-плазмової устави та за зрізом стовбура аж до підложжя. Одержані результати уможливлюють в подальшому вдосконалювати обладнання і розробляти технологічні процеси нанесення захисних покриттів на навантажені деталі авіяційних двигунів з оптимальними параметрами глибини завантаження та фракції порошку.; This paper presents modelling of particle behaviour in two-phase flow. The analysis of particle behaviour inside the barrel of detonation-gun—plasma unit and outside its cut up to the substrate is performed. The obtained results could be used for further improvement of the experimental equipment and development of protective-coatings’ deposition technologies for loaded aircraft-engines’ parts, providing optimal parameters of powder injection point and fraction of the powder.

2014-01-01T00:00:00Z Алимов, В.Д. Недоля, А.В. Титов, И.Н. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/107045 2016-10-12T00:02:41Z 2014-01-01T00:00:00Z

Моделирование условий существования эмиттера тугоплавкого материала в процессе катодного вакуумно-дугового осаждения Алимов, В.Д.; Недоля, А.В.; Титов, И.Н. Предложена нелинейная математическая модель разогрева эмиттера в процессе катодного вакуумно-дугового осаждения материалов, учитывающая зависимость теплоёмкости и теплопроводности материала катода от температуры. С помощью модели рассчитаны значения плотности тока эмиссии для различных тугоплавких материалов, которые хорошо согласуются с литературными данными, а также определены условия, при которых будет реализовываться испарение материала катода. Установлена связь между плотностью тока эмиссии и временем разогрева эмиттера до температуры испарения, которая имеет нелинейный характер и зависит от термических характеристик материала катода. Модель позволяет повысить эффективность осаждения материалов путём предварительной оценки технологических и физических параметров осаждения.; Запропоновано нелінійний математичний модель розігрівання емітера під час катодного вакуумно-дугового осадження матеріялів, який враховує залежність тепломісткости та теплопровідности матеріялу катоди від температури. За допомогою моделю розраховано значення густини струму емісії для різних тяжкотопких матеріялів, що добре узгоджуються з літературними значеннями, а також визначено умови, за яких реалізується випаровування матеріялу катоди. Встановлено зв’язок між густиною струму емісії та часом розігріву емітера до температури випаровування, який має нелінійний характер і залежить від термічних характеристик матеріялу катоди. Модель уможливлює підвищити ефективність осадження матеріялів шляхом попереднього оцінювання технологічних та фізичних параметрів осадження.; A nonlinear mathematical model of emitter heating during cathodic vacuum—arc deposition of materials, taking into account the temperature dependence of specific heat and thermal conductivity of the cathode material, is presented. By this model, the values of the emission-current density for a variety of refractory materials are calculated. These data are in a good agreement with literature data. The conditions, under which the evaporation of the cathode material will take place, are determined. The relationship between the emission current density and the time of the emitter heating up to the evaporation temperature, which is nonlinear and depends on the thermal characteristics of the cathode material, is determined. The model makes possible to increase the material deposition effectiveness by a preliminary estimation of the physical process and deposition parameters.

2014-01-01T00:00:00Z