Особенности моделирования заклинивания главного циркуляционного насоса и учет закризисного теплообмена при анализе проектных аварий для реакторов типа ВВЭР-1000

Abstract

Проведен анализ возможности моделирования закризисного теплообмена для тепловыделяющей сборки реакторов типа ВВЭР-1000 с помощью компьютерного кода RELAP5/MOD3.2 путем внесения корректировок в опции моделирования тепловых структур. Предложенные корректировки позволяют привести значения критического теплового потока, полученные при расчете с использованием компьютерного кода RELAP5/MOD3.2, в соответствие с экспериментально установленной зависимостью. Расчетный анализ исходного события с мгновенным заклиниванием ГЦН показал адекватность данного подхода и его консервативность, что является необходимым при анализе проектных аварий. Приведены рекомендации по гидравлическому и тепловому моделированию горячего канала активной зоны с целью корректного определения закризисного теплообмена.

Проведено аналіз можливості моделювання закризового теплообміну для тепловидільної збірки реакторів типу ВВЕР-1000 за допомогою комп’ютерного коду RELAP5/MOD3.2 шляхом внесенням коригувань в опції моделювання теплових структур. Запропоновані коригування дають змогу привести значення критичного теплового потоку, які отримано розрахунком з використанням комп’ютерного коду RELAP5/MOD3.2, у відповідність до експериментально встановленої залежності. Розрахунковий аналіз вихідної події з миттєвим заклинюванням ГЦН показав адекватність даного підходу та його консервативність, що є необхідним для аналізу проектних аварій. Наведено рекомендації з гідравлічного та теплового моделювання гарячого каналу активної зони з метою коректного визначення закризового теплообміну.

The paper presents analysis of the possibility to model post-critical heat transfer for WWER- 1000 fuel assemblies using RELAP5/MOD3.2 computer code by adjusting options of thermal structure modeling. The appropriate adjustments allow aligning the critical heat flux values calculated by RELAP5/MOD3.2 computer code with experimental correlation. The analysis conducted for the initiating event with instant MCP jamming showed the adequacy of this approach and its conservatism required for the analysis of design-basis accidents. The paper provides recommendations for core hot channel thermal and hydraulic modeling in order to determine correct post-critical heat transfer.