Розглянуто Р-швидкісні моделі верхньої мантії для регіонів з різними ендогенними режимами на континентах та океанах (докембрійських платформ, зон молодої активізації, альпійських геосинкліналей, рифтів, глибоководних западин, серединно-океанічних пасм, периферійних жолобів). Використано теплові моделі та стандартний склад порід мантії, які відповідають уявленням адвекційно-поліморфної гіпотези. Розраховані моделі зіставлено з експериментальними, доведено їх узгодженість. Винятком є додатні аномалії в експериментальних даних на глибинах до 150—200 км. Імовірно, вони пов’язані з появою у верхній частині мантії еклогітів.
P-velocity models of the upper mantle for the regions with different endogenous regimes on the continents and oceans (Precambrian platforms, zones of young activization, Alpine geosynclines, rifts, deep basins, mid-ocean ridges, margin trenches) have been considered. Thermal models and standard composition of mantle rocks have been used corresponding to the advection-polymorphous hypothesis. Calculated models are compared with experimental ones, their concordance is demonstrated. The exceptions are the positive anomalies in the experimental data at the depths down to 150—200 km. Perhaps they are connected with the appearance of eclogites in the upper part of the mantle.
Рассмотрены Р-скоростные модели верхней мантии для регионов с различными эндогенными режимами на континентах и океанах (докембрийских платформ, зон молодой активизации, альпийских геосинклиналей, рифтов, глубоководных котловин, срединно-океанических хребтов, окраинных желобов). Использованы тепловые модели и стандартный состав пород мантии, соответствующие представлениям адвекционно-полиморфной гипотезы. Расчетные модели сопоставлены с экспериментальными, показано их согласование. Исключение составляют положительные аномалии в экспериментальных данных на глубинах до 150-200 км. Вероятно, они связаны с появлением в верхней части мантии эклогитов.
