В статье рассматривается проблема классификации субстанциональных кодов культуры.
Предлагается иерархическая модель биоморфного кода, в структуре которого зооморфный и
фитоморфный. Исследование тематической классификации биоморфного кода дало возможность
выделить субкоды культуры – в их системе объединены различные по субстанции знаки, отражающие
культурную интерпретацию. Фразеологизмы являются устойчивыми микротекстами, сохраняющими
культурную информацию, а их компоненты, семантика и образы отражают семиотический смысл
кодов культуры. В результате изучения материала доказано, что тематические коды выступают
модельной сферой для разработки методологии интерпретации фразеологических единиц.
У статті розглядається проблема класифікації субстанційних кодів культури.
Пропонується ієрархічна модель біоморфного коду, в структурі якого зооморфний і фітоморфний.
Дослідження тематичної класифікації біоморфного коду дало можливість виділити субкоди культури –
в їх системі об'єднані різні за субстанціями знаки, що відображають культурну інтерпретацію.
Фразеологізми є стійкими мікротекстами, що зберігають культурну інформацію, а їх компоненти,
семантика та образи відображають семіотичний сенс кодів культури. У результаті вивчення
матеріалу доведено, що тематичні коди виступають модельною сферою для розробки методології
інтерпретації фразеологічних одиниць.
The problem of classification of substantial codes of culture is considered in the article. Hierarchical
model of biomorphic code is proposed, with zoomorphic and phytomorphic codes of culture in its structure.
Zoomorphic code represents the names denoting objects of wildlife and their portative elements, and
phytomorphic code includes names of plants and their parts, denoting objects in the world of plants. Research of
thematic classification of biomorphic code gave an opportunity to allocate the sub-codes of culture – in their
system different by their substance signs are combined, reflecting the cultural interpretation. Phraseologisms are
stable microtexts preserving cultural information, and their components, semantics and images reflect the
semiotic sense of culture codes. As a result of research it has been proved that the thematic codes serve as the
model area to develop methodology of interpretation of phraseological units.
