У вивченні минулого земель Буковини в XIV ст.
важливе значення належить археологічним джерелам. На особливу увагу серед них заслуговують
матеріали з городища Зелена Липа в Середньому
Подністров’ї. Виявлений там комплекс знахідок
(археологічні, нумізматичні, сфрагістичні) дозволяє встановити, що територія регіону була
включена до складу Молдавського князівства лише
на початку 80-х рр. XIV ст. Саму ж пам’ятку, на думку автора, можна пов’язати із угорською фортецею Нестервар «Дністровський замок», відомою за писемними джерелами.
При изучении прошлого земель Буковины в
XIV в. важное значение имеют археологические источники. Особенного внимания среди них заслуживают материалы городища Зеленая Липа в Среднем Поднестровье. Обнаруженный там комплекс находок (археологических, нумизматических, сфрагистических) дает возможность установить, что территория региона была включена в состав Молдавского
княжества только в начале 80-х годов XIV в. Сам же
памятник, по мнению автора, можно сопоставить с
венгерской крепостью Нестервар «Днестровский замок», известной по письменным источникам.
The archaeological sources have an important value
during the study of Bukovinian past in XIV century.
The materials of Zelena Lypa settlement on the territory
of Middle Dniester deserve special attention. The
analysis of complex finds in this settlement (archaeological,
numismatic, sphragistic) gives an opportunity
to define that the territory of this region was joined to
the Moldovian state only at the beginning of 80th XIV
century. On author’s opinion the sight is possible to
compare with the Hungarian Nestervar fortress «The
Dniester casstle», which is well-known due to the written
sources.