На основании анализа изменчивости 20 аллозимных локусов выяснены генетические отличия равнинной, островной, малочисленной популяции (2 га) ели европейской (Picea abies (L.) Karst.) из Полесья и двух разновысотных популяций из Украинских Карпат (1000–1500 м над уровнем моря). Несмотря на разный объем, высотное положение и географическую удаленность, эти популяции характеризовались очень низкой генетической дифференциацией (DN = 0,002–0,005). Проведенный анализ рекомбинационной изменчивости показал, что по структуре дилокусных генотипов полесская популяция имела меньшее сходство, чем карпатские популяции между собой.
На основі аналізу мінливості 20 алозимних локусів виявлено генетичні відмінності рівнинної, острівної, малочисельної популяції (2 га) з Полісся та двох різновисотних популяцій ялини європейської (Picea abies (L.) Karst.) з Українських Карпат (1000–1500 м над рівнем моря). Незважаючи на величину, висотне розміщення і географічну віддаленість, ці популяції характеризувалися дуже низькою генетичною диференціацією (DN = 0,002–0,005). Проведений аналіз рекомбінаційної мінливості показав, що за структурою дилокусних генотипів більш різнилася поліська популяція, ніж карпатські між собою.
Genetic differences of various populations of Picea abies (L.) Karst.) have been studied basing on 20 allozyme loci variability. Two populations located in Ukrainian Carpathians (1000–1500 m above sea level) and one plain, island, and scanty population of Polesґye were compared. Despite their different high-altitude location, geographical remoteness and population size the very low genetic differentiation (DN = 0,003–0,005) was observed. Recombination variability analysis showed that populations from Carpathians in contrast to that one from Poles’ye had higher similarity level according to their diloci genotype structure.