Метою роботи було вивчити клінічну ефективність комплексного лікування синдрома «сухого
ока» та динаміку загальної сльозопродукції та час розриву сльозової плівки у жінок при патологічній
гіперпролактинемії. Було обстежено 96 жінок (192 ока) у віці від 16 до 45 років. Хворі були розділені на 3 групи
у залежності від рівня пролактину та тестостерону у сироватці крові. Кожну групу спостерігали до лікування,
та через 1 і 6 місяців лікування. Встановлено, що у пацієнтів з системним гормональним дисбалансом,
особово при наявності гіперпролактинемії та тестостеронової недостатності складніше відновлюється
загальна сльозопродукція і час розриву слізної плівки, ніж у пацієнтів, які мають тільки гіперпролактинемію.
Дана група хворих вимагає більш тривалого спостереження і лікування у лікаря-офтальмолога і у лікаря
гінеколога-ендокринолога (більше 6-ти місяців).
The objective was to examine the clinical effectiveness of a combination treatment of the syndrome
of “dry eye“ and the dynamics of the general production of tears and tear break in women with pathological
hyperprolactinemia . We examined 96 women (192 eyes ) will be rewarded in the 16 to 45 years. Patients were
divided into 3 groups depending on the prolactin and testosterone in the serum. Each group was observed at
baseline, 1 and 6 months of treatment. Found that in patients with systemic hormonal imbalances, especially in the
presence of hyperprolactinemia and testosterone deficiency worse overall reduced tear production and tear break
time than patients with only hyperprolactinemia. This group of patients requires long observation and treatment
by a ophthalmologist and gynecologist-endocrinologist (more than 6 months).