Методами протонного ядерного магнитного резонанса (ЯМР) и термогравиметрии исследуются эффекты влияния воды на процесс эмиссии метана из пористой структуры угольного вещества. В качестве образца используется длиннопламенный уголь ранней стадии углефикации. Показано, что для увлажненного образца энергия активации эмиссии СН₄ уменьшается по сравнению с сухим углем. Физическим механизмом ускорения эмиссии метана в условиях высоких давлений в угольных шахтах на больших глубинах является активная роль молекул Н₂О, которые замещают молекулы СН₄ на активных центрах сорбции поверхности порового пространства угольного вещества.
Методами протонного ядерного магнітного резонансу (ЯМР) і термогравіметрії досліджуються ефекти впливу води на процес емісії метану з пористої структури вугільної речовини. Як зразок використовується довгополуменеве вугілля ранньої стадії вуглефікації. Показано, що для зволоженого зразка енергія активації емісії СН₄ зменшується в порівнянні з сухим вугіллям. Фізичним механізмом прискорення емісії метану в умовах високих тисків у вугільних шахтах на великих глибинах є активна роль молекул Н₂О, які заміщують молекули СН₄ на активних центрах сорбції поверхні порового простору вугільної речовини.
Effect of water on methane emission from porous structure of coal is studied by proton NMR and thermo-gravimetric analysis. Watering effect on sorption properties of a porous sorbent, i.e. fossil coal, is considered. The investigation is aimed at evaluation of the change of activation energy of methane desorption with respect to the dry check samples.