Рассмотрены вопросы обрабатываемости нового наноструктурного твердого сплава ВолКар на основе анализа удельной энергоемкости процесса алмазно-искрового шлифования. Показано, что, несмотря на несколько большую энергоемкость шлифования сплава ВолКар по сравнению со сплавом ВК6, суммарная технологическая себестоимость его использования существенно ниже, так как заточенные им инструменты обладают более высокой износостойкостью.
Розглянуто питання оброблюваності нового наноструктурного твердого сплаву ВолКар на основі аналізу питомої енергоємності процесу алмазно-іскрового шліфування. Доведено, що, не дивлячись на незначно більшу енергоємність шліфування сплаву ВолКар у порівнянні зі сплавом ВК6, сумарна технологічна собівартість його використання нижча, тому що заточені ним інструменти мають більш високу зносостійкість.
The problems of machinability of the WolKar new nanostructural hard alloy have been studied by analyzing a specific energy intensity of the diamond-spark grinding. It has been shown that despite the somewhat higher energy intensity of grinding the WolKar alloy as compared with grinding the WC–6Co alloy, the total technological net cost of using the WolKar alloy is essentially lower as tools sharpened by it exhibit a higher wear resistance.