Анотація:
На противагу класиці, що надавала першорядного значення духу, постмодернізм з властивим йому
переосмиленням досвіду Ф.Ніцше, С.К’єркегора, Ф.Кафки та ін. і загальною сексуалізацією теоретичної та
естетичної думки акцентує на фіксованій через жест «тілесній мові».