Совершенствование хирургического лечения длительно не заживающих ран нижних конечностей на основе тканевого растяжения

Abstract

Представлены литературные данные о совершенствовании хирургического лечения длительно не заживающих ран конечностей и собственный опыт автора в их пластическом восстановлении у 45 пациентов, основанный на растяжении тканей в области дефекта под контролем изменений состояния тканей и площади дефекта. Определены объективные клинические критерии допустимого уровня растяжения тканей при хирургическом лечении длительно не заживающих ран.

Наведено літературні дані щодо вдосконалення хірургічного лікування ран кінцівок, що довго не загоюються, і власний досвід автора в їх пластичному відновленні у 45 пацієнтів, яке ґрунтується на розтягненні тканин в області дефекту під контролем змін стану тканин і площі дефекту. Визначено об'єктивні клінічні критерії припустимого рівня розтягнення тканин при хірургічному лікуванні ран, що довго не загоюються.

Literature data about improvement of surgical treatment for persistent wounds of lower extremities as well as the original experience of their plastic restoration in 45 patients based on tissue tension in the area of the defect under the control of the changes in the state of the tissues in the area of the defect are presented. Objective clinical criteria of permitted level of tissue tension at surgical treatment for persistent wounds were determined.