Мета дослідження – узагальнити перебіг військових конфліктів на теренах Чернігово-Сіверщини між Великим князівством Литовським, а з 1569 р. – Річчю Посполитою, та Великим князівством (від 1547 р. – царством) Московським, протягом ХVІ – першої половини ХVІІ ст. Методика
дослідження спиралась на використання проблемно-хронологічного, історико-генетичного, історико-порівняльного та логіко-теоретичного методів. Проблемно-хронологічний метод вбачає систематизацію фактів у хронологічній послідовності, що дозволяє реконструювати історичні події з
урахуванням причинно-наслідкових зв’язків. Історико-генетичний підхід дозволив висвітлити розвиток військових конфліктів у процесі, а використання історико-порівняльного підходу дало можливість реконструювати події та провести пошук історичних паралелей. Наукова новизна. Екстраполяція теорії «фронтиру» на вітчизняну історію породило тезу про визначальну роль степового
кордону в історії українського козацтва. Але окрім «козацької» цілком логічно вести мову і про «боярську» ділянку цього фронтиру, яка проходила по Чернігово-Сіверщині. Також у статті вперше
в історіографії зазначений день розгрому Філоном Кмітою московського загону під Остром –
11 квітня 1562 р. Висновки. У ХVІ – першій половині ХVІІ ст. Чернігово-Сіверщина стала ареною
боротьби між литовсько-польською та московською державами. Регіон мав стати плацдармом
для подальшої експансії Московського князівства, але цей потенціал не був реалізований. Подальшому просуванню завадили подніпровські Любецька та Остерська волості (від середини ХVІ ст. –
староства) Київського воєводства. Постійне життя на кордоні породжувало специфіку функціонування соціальних інститутів, до оборони литовсько-польської держави були залучені широкі контингенти людності, основу яких складало дрібне боярство.
The purpose of the research is to summarize the course of military conflicts on the territory of Chernihiv-
Siversk land between the Grand Duchy of Lithuania, and from 1569 – the Polish-Lithuanian Commonwealth,
and the Grand Duchy (from 1547 – the tsardom) of Moscow, during the 16th – the first half of the
17th c. The research methodology was based on the use of problem-chronological, historical-genetic, historical-
comparative and logical-theoretical methods. The problem-chronological method involves the systematization
of facts in chronological order, which allows us to reconstruct historical events in the light of
causation. The historical-genetic approach allowed us to highlight the development of military conflicts in
the process, and the use of the historical-comparative approach made it possible to reconstruct events and
search for historical parallels. Scientific novelty. The extrapolation of the «frontier» theory to national
history gave rise to the thesis about the determining role of the steppe border in the history of the Ukrainian
Cossacks. But in addition to the «Cossack», it is quite logical to talk about the «boyar» section of this
frontier, which passed through the Chernihiv-Siversk land. For the first time in historical literature, the article
highlights the day when Filon Kmita defeated the Moscow detachment near Oster – April 11, 1562.
Conclusions. In the 16th – the first half of the 17th c. Chernihiv-Siversk land became the arena of struggle
between the Lithuanian-Polish and Muscovite states. The region was supposed to become a springboard
for further expansion of the Moscow principality, but this potential was not realized. Further progress was
prevented by the Podniprovsky Liubetska and Osterska volosts (from the middle of the 16th c. – Starostwa)
of the Kyiv voivodeship. Constant life on the border gave rise to the specifics of the functioning of social institutions,
large contingents of people were involved in the defense of the Lithuanian-Polish state, the basis
of which were small boyars.
