В статье на основе изучения неизвестных архивных и полузабытых редких антикварных изданий рассматриваются важные вопросы открытия и начального изучения Ольвии в конце XVІІІ — начале XIX вв.
У статті на підставі невідомих архівних матеріалів заповнюється прогалина в історії вивчення Ольвії наприкінці XVIII — початку XIX ст. Численні спроби локалізації Ольвії у XVIII ст. тільки на підставі літературної традиції призводили до помилкових висновків. Тільки з появою та накопиченням досить переконливих нумізматичних, епіграфічних та археологічних джерел локалізація античного міста Ольвії поблизу с. Ільїнське (Парутино) стала очевидною. У цьому плані заслуга П. С. Палласа та П. І. Сумарокова, за висловом В. В. Латишева, що вони «першими повідали світові про це відкриття». Знайомство наукової громадськості Європи з їхніми працями, де було висловлено вірну думку щодо місця розташування Ольвії та дано характеристику знайдених там пам’яток, можна вважати точкою відліку й двохсотрічному дослідженні Ольвії.
Proceeding from the unknown archives evidence, the author tries to fill the blank in the history of study of Olbia at the end of the 18th and beginning ot the 19th cent. Numerous attempts made in the l8lh cent, to find location of Olbia only on the basis of literature traditions led to erroneous conclusions. Only with appearance and accumulation of rather convincing numismatic, epigraphic and archaeological sources localization of antique town Olbia near vil. Iltyinskoe (Parutino) has become apparent. In this aspect the merit of
P. S. Pallas and P. I. Sumarokov by the words of V. V. Latyshev is that they «were the first to inform the world of this discovery». The acquaintance of wide scientific circles of Europe with their works in which they advanced the reasonable thought as to the place of Olbia location and described relics found there may be considered as a starting point in the two- centuries-long study of Olbia.
