В публікації на підставі листів Андре Мазона до Михайла та Катерини
Грушевських, котрі відклалися в їхньому родинному фонді у Центральному державному
історичному архіві України в м. Києві, з’ясовуються особливості взаємин французького
й українського інтелектуалів. Методологічне підґрунтя становить міждисциплінарний
підхід. При цьому важливу роль відіграли методи філософського, загальнонаукового та
конкретно-історичного характеру. Особливий акцент зроблено на структурно-функціональному
системному аналізі історіографічних фактів, порівняльно-історичному методі,
критичному аналізі документального матеріалу, виходячи з принципів об’єктивності й історизму.
Наукова новизна. Листи А.Мазона до М. та К. Грушевських публікуються вперше.
Висновки. Епістолярій висвітлює малознані контакти французького й українського вчених.
Встановлено, що безпосереднім приводом до налагодження листування стала зацікавленість
А.Мазона українською наукою, культурою, а також намагання М.Грушевського поширити
свої історіографічні ідеї у Франції шляхом перекладу «Очерка истории украинского народа
». Цим питанням присвячені листи початку ХХ ст. В роки еміґрації український учений за
посередництва французького колеґи популяризував у Західній Європі видавничу продукцію
очолюваного ним Українського соціологічного інституту. В другій половині 1920-х рр. кореспонденти
порушували питання книгообміну та формування української колекції в бібліотеці
Інституту славістичних студій у Парижі. Поряд із цим обговорювалася проблема наукового
відрядження К.Грушевської до європейських академічних осередків, а також до французької
столиці. Зміст опублікованого епістолярію дозволяє зробити висновки про багатолітні приятельські
взаємини двох учених.
The publication based on André Mazon’s letters to Mykhailo Hrushevskyi and
Kateryna Hrushevska, which were deposited in their family fund in the Central State Historical
Archive of Ukraine in Kyiv, clarifies the peculiarities of the relationship between French and
Ukrainian intellectuals. The methodological basis is the interdisciplinary approach. At the
same time, methods of philosophical, general scientific and concrete-historical nature played
an important role. Particular emphasis is placed on the structural-functional systematic analysis
of historiographical facts, comparative-historical method and the method of critical analysis of
documentary material based on the principles of objectivity and historicism. Scientific novelty.
A.Mazon’s letters to M.Hrushevskyi and K.Hrushevska are published for the first time.
Conclusions. The epistolary covers little-known contacts between French and Ukrainian scholars.
It was established that the direct reason for the correspondence was A.Mazon’s interest in
Ukrainian science and culture, as well as M.Hrushevskyi’s attempts to spread his historiographical
ideas in France by translating the Essay on the History of the Ukrainian People. The letters of the
beginning of the 20th century are devoted to these questions. During the years of emigration,
the Ukrainian scientist, with the mediation of his French colleague, popularized in Western Europe
the publishing products of the Ukrainian Sociological Institute headed by him. In the second half
of the 1920s, correspondents raised the issue of book exchange and formation of the Ukrainian
collection in the library of the Institute of Slavic Studies in Paris. Along with this, the problem
of K.Hrushevska’s scientific trip to European academic centers, as well as to the French capital,
was discussed. The content of the published epistolary allows us to draw conclusions about the
long-standing friendly relations between the two scientists.
