Метою статті є аналіз розвитку процесу глокалізації як результату глобалізації, визначення її рівнів та форм. Аналізуючи, систематизуючи і узагальнюючи наукові праці багатьох учених, було розглянуто позитивні та негативні прояви глобалізації та постглобалізму. Доведено, що ці системи не виправдали покладених на них надій. У зв’язку з цим, світове суспільство вимушено було шукати нові форми взаємодії. Це призвело до використання наступної стадії постглобалізму – глокалізації – нерозривному поєднанню глобального та локального (регіонального). У результаті дослідження було розглянуто основні точки зору на процес глокалізації, представлено основні підходи щодо дослідження процесу глокалізації. Запропоновано під глокалізацією розуміти динамічний процес взаємодії локального та глобального, коли має місце усунення глобальних процесів на локальний рівень (локалізація) з одночасним виходом локальних процесів на глобальний рівень (глобалізація). Зроблено акцент та схематично представлено подвійний характер глокалізації. Доведено, що термін «глокалізація» доцільно розглядати як специфічний регіональний механізм глобалізації, який прив’язаний до розвитку певної території з характерними для неї історичними, географічними, етнокультурними та іншими особливостями. Представлено основні елементи механізму глокалізація, зокрема, мета, об’єкт, суб’єкт, предмет, мотив, інфраструктура, основа, передумови, принципи. Разом із гібридним феноменом «глокалізація» було розглянуто низку інших термінів, які також, як і глокалізація мають суміжну полярність (квазіполярність), тобто між глобалізацією та локалізацією, централізацією та децентралізацією, інтеграцією та фрагментацією: «хаорд», «фрагмеграція», «реґкал». Зроблено висновок про актуальність розвитку процесу глокалізації в сучасних умовах.
The purpose of the article is to analyze the development of the glocalization process as a result of globalization, to determine its levels and forms. Analyzing, systematizing and summarizing the scientific works of many scientists, the positive and negative manifestations of globalization and post-globalism were considered. It has been proven that these systems did not live up to the hopes placed on them. In this regard, world society was forced to look for new forms of interaction. This led to the use of the next stage of post-globalization - glocalization - an inextricable combination of global and local (regional). As a result of the study, the main points of view on the glocalization process were considered, the main approaches to the research of the glocalization process were presented. It is suggested that glocalization should be understood as a dynamic process of the interaction of the local and the global, when the elimination of global processes to the local level (localization) takes place with the simultaneous exit of local processes to the global level (globalization). The dual nature of glocalization is emphasized and schematically presented. It is proved that the term "glocalization" should be considered as a specific regional mechanism of globalization, which is tied to the development of a certain territory with its characteristic historical, geographical, ethno-cultural and other features. The main elements of the glocalization mechanism are presented, in particular, the goal, object, subject, subject, motive, infrastructure, basis, prerequisites, principles. Together with the hybrid phenomenon of "glocalization", a number of other terms were considered, which, like glocalization, have an adjacent polarity (quasi-polarity), that is, between globalization and localization, centralization and decentralization, integration and fragmentation: "haord", "fragmegration", "regkal" ". A conclusion was made about the relevance of the development of the glocalization process in modern conditions.
