Національна економіка зазнає значних втрат внаслідок російсько-української війни через руйнування підприємств, об’єктів інфраструктури, знищення сільськогосподарських господарств, блокування логістичних маршрутів. Підприємництво намагається знизити негативний вплив та прилаштуватися до нових умов діяльності, проте наслідки деструктивного впливу складно мінімізувати у воєнний час. Руйнування, втрати людського капіталу, зниження бізнес активності формують нові та заглиблюють наявні дисбаланси національного ринку праці. Метою статті є дослід¬ження трансформації національного ринку праці під впливом війни, змін у попиті й пропозиції, відтворенні робочої сили та визначення стратегічних напрямків її повоєнного відтворення.
У статті виявлено та охарактеризовано вектори трансформації національного ринку праці, визначено зміни його характеристик у воєнний період та окреслено основні дисбаланси. Вадами ринку праці у довоєнний період були: трудонадлишкова конʼюктура, трудова міграція, освітній і кваліфікаційний розриви, неформальна зайнятість. За висхідним трендом розвивався цифровий сегмент ринку праці, який характеризувався активним зростанням, а сегмент ІТ послуг – браком фахівців. Деструктивний вплив війни загострив дисбаланс між попитом і пропозицією на ринку праці, зумовив регіональні диспропорції та виявив скорочення попиту серед безробітних на отримання допомоги для заснування власного бізнесу, унеможливив повноцінне відтворення робочої сили.
Проведено аналіз відтворення робочої сили за видами рухів: природним, міграційним, соціальним, економічним та цифровим. Обґрунтовано доцільність виокремлення цифрового руху відтворення робочої сили. Природний рух характеризується тривалим скороченням кількості робочої сили, віковим дисбалансом та старінням, що посилюється втратами людського капіталу у воєнний період. Міграційний рух в умовах війни відбувається за двома векторами: зовнішнім та внутрішнім, перший призвів до значного скорочення робочої сили, другий до перекосів на регіональних ринках праці. У соціальному русі акцентовано на негативній зміні професійного соціального та економічного соціального статусу робочої сили. Визначено, що війна ускладнює економічний рух відтворення робочої сили. Виявлено, що цифровий рух відтворення робочої сили відбувається за двома векторами: висхідним для працівників, які вимушено перейшли на цифрову форму зайнятості та низхідним для тих, хто до війни використовував цифрову зайнятість.
Визначено та обґрунтовано стратегічні пріоритети відтворення робочої сили у повоєнний період, зокрема: технологічне відновлення промисловості, зміцнення наукової складової економіки, реформування освітньої системи, активізація розвитку малого та середнього підприємництва.
The national economy suffers significant losses because of the russian-Ukrainian war due to the destruction of industrial enterprises and infrastructure facilities, damage to agricultural sector, and blockade of logistics routes. Business is trying to mitigate the negative impact and adapt to new operating conditions, but it is difficult to minimize the consequences of the devastating effects of war. Destruction and losses of human capital, contractions of business activity form new and deepen the existing imbalances of the national labor market. The purpose of the article is to study the transformation of the national labor market under the influence of the war, changes in supply and demand, labor force renewal and set strategic directions for post-war labor market reconstruction.
The article identifies and characterizes transformation vectors of the national labor market, determines changes in its characteristics during war, and outlines the main imbalances. Disadvantages of the labor market in the pre-war period were labor surplus conjuncture, labor migration, learning and qualification gaps and unregistered employment. The digital segment of the labor market has an upward trend in its development characterized by active growth, while the IT services segment is characterized by lack of specialists. The destructive impact of the war has exacerbated the imbalance between supply and demand in the labor market, led to regional disparities and revealed a reduction in demand for getting assistance in setting up businesses among the unemployed, making complete labor force renewal impossible.
The analysis of labor force renewal is conducted according to the following types of movements: natural, migratory, social, economic and digital. The expediency of pointing out digital movement of labor force renewal is substantiated. Natural movement is characterized by a long-term labor force shrinking, age imbalance and aging, which is exacerbated by the loss of human capital during war. Migratory movement in the conditions of war takes place along two vectors: external and internal, the first has led to a significant labor force shrinking; the second one has resulted in distortions in regional labor markets. In social movement, the emphasis is on the negative change in the professional social and economic social status of the workforce. It is determined that the war complicates economic movement of labor force renewal. It is found out that two vectors characterize digital movement of labor force renewal: upward for employees who were forced to switch to a digital form of employment and downward for those who had already been engaged in it before war.
The strategic priorities of labor force renewal in the post-war period are set and substantiated, in particular: technological restoration of industry, strengthening of the scientific component of the economy, reforming the educational system, revitalizing the development of small and medium-sized enterprises.