Публікується уривок зі щоденників В.Кравченка, що зберігаються в наукових архівних фондах рукописів і фонозаписів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології
ім. М.Рильського НАН України. Висвітлюються особливості його співпраці з М.Грушевським,
ряд маловідомих деталей із життя останнього, зокрема щодо ймовірного опрацювання у Житомирі ним як головою Центральної Ради окремих директив і порад українським дипломатам
у Бресті. Методологічним підґрунтям публікації став теоретичний доробок у галузі вітчизняної мемуаристики, що виокремилась у спеціальну історичну дисципліну, у рамках котрої
щоденникові записи розглядаються як культурно-історичний феномен, еґо-документи, які відіграють роль історичного джерела. Висновки. Сторінки щоденника висвітлюють невідомі деталі співпраці етнографа з істориком, що розпочалася в 1890-х рр. В.Кравченко дає власну оцінку діяльності останнього крізь призму спогадів про конкретні епізоди зустрічей, контактів, фактів
співпраці. Не впадаючи в пафосний панегіризм і не замовчуючи політичних промахів М.Грушевського, він високо оцінював його як ученого, громадського й державного діяча.
This publication, based on V.Kravchenko’s diaries kept at the Research Archive of
Manuscripts and Phonographic Records of the M.Rylskyi Institute of Art Studies, Folklore
and Ethnology NАS of Ukraine, reveals peculiarities of his work with M.Hrushevskyi, soffers a
number of little-known details of M.Hrushevskyi’s life, such as elaboration by him in Zhytomyr
as a Head of the Central Rada certain directives and advice to Ukrainian diplomats in Brest
etc. The methodological foundation of this publication comprises theoretical findings in
the field of Ukrainian memoiristics, which grew into a separate special history discipline that
regards diary records as a historical-cultural phenomenon, as ego-documents playing the role
of a historical source. Conclusions. The diary’s pages shed light on unknown details of the
ethnographer’s work with M.Hrushevskyi, which began in 1894–1895. V.Kravchenko gives his
own account of the historian’s work through the prism of recollections about concrete episodes
of their meetings, contacts and work together. Not falling into pompous panegyrics, on the
one hand, and not omitting M.Hrushevskyi’s political blunders, on the other, he highly praises
Hrushevskyi’s efforts and points out his greatness as a scholar and a statesman. Details and
circumstances of M.Hrushevskyi’s writing of the text of the Treaty of Brest-Litovsk, witnessed
by V.Kravchenko, and a description of the Hrushevskyi family’s daily life in Zhytomyr in the
winter of 1918, where the Central Rada was located at the time, are especially interesting.