Метою статті є аналіз колективних уявлень про Русь та терени Східної Європи крізь призму
популярного міфу про славетного очільника вікінгів Раґнара Лодброка. Наша мета полягає в тому,
щоб зрозуміти, як розвивалися ці образи в різні періоди та в різних локальних середовищах. Окреслений міф був важливою складовою формування політики пам’яті в ХІІ–ХІV ст. Саме тоді починають формуватися централізовані держави та зароджуються процеси творення ранньмодерних ідентичностей. Наслідком цього стає кристалізація Origo Gentis скандинавських королівств. Русь була частиною цього наративу. Однак висвітлення її ролі в різних творах залежало від політичних та культурних чинників. Наукова новизна. Запропонована робота є першим дослідженням, яке присвячене
місцю Русі в контексті міфу про «імперію» Раґнара Лодброка. Результатом цього є не лише висновки
про специфіку сприйняття Східної Європи в колективних уявленнях скандинавів про минуле. Крізь
призму цих результатів ми можемо краще зрозуміти, як формувалися тогочасні історичні наративи
в Скандинавії та повніше уявити середовище, у якому творилися ці тексти. Висновки. Дослідження
творів, присвячених міфу про державу Раґнара, показують, що вони постали на ґрунті колективної
пам’яті, яка існувала у формі усної традиції. Їх аналіз засвідчує, що Русь та Східна Європа найповніше відображені в праці данського історика Саксона Граматика. Характерною рисою цього тексту є
те, що у ньому наголошено на спадковості прав датських правителів на території Русі. В інших творах, які мали схожу мету, Східна Європа згадується лише побіжно та не впливає на контекст. У «сазі про Раґнара Лодброка», яка згадує війну Раґнарового сина в Східних землях, не зосереджено увагу на підпорядкування Русі. Те саме стосується й ще одного ключового тексту під назвою «Татр про синів
Раґнара». У ньому відсутні будь-які згадки про захоплення вказаних земель. Автор цього твору не вводить Русь до концепції «імперії» Раґнара. Причиною цього є політичні умови, у яких творилися згадані
тексти. Якщо для датського королівства ХІІ ст. руські сюжети були близькими, то для ісландсько-норвезького середовища ХІІІ–ХIV ст. вони втрачали свою актуальність.
The purpose of the publication is to analyse the collective ideas about Rus and the territories of
Eastern Europe through the prism of the popular myth of the famous Viking leader Ragnar Lothbrok. Our
goal is to understand how these images developed in different periods and different local environments.
The outlined myth was an important component of the formation of the politics of memory in the XII–XIV c.
Exactly at this time centralized states began to form and the processes of creating early modern identities
began to appear. The result is the crystallization of Origo Gentis in the Scandinavian kingdoms. Rus was a
part of this narrative. However, its coverage in various works depended on political and cultural factors.
Scientific novelty. This work is the first study on the place of Rus in the context of the myth of Ragnar Lodbrok’s
«empire». The result is not only conclusions about the specifics of the perception of Eastern Europe
in the collective ideas of the Scandinavians about the past. Through the prism of these results, we can better
understand how the historical narratives of the time were formed in Scandinavia and better understand
the environment in which these texts were created. Conclusions. Studies of works on the myth about the
state of Ragnar show that they grew up based on collective memory, which existed in the form of oral tradition.
Their analysis demonstrates that Rus and Eastern Europe are most fully depicted in the work of the
Danish historian Saxon Grammar. A characteristic feature of this text is that it emphasizes the heredity of
the rights of Danish rulers in Rus. In other works that had a similar purpose, Eastern Europe is mentioned
only fluently and does not affect the context. The «Ragnars saga loðbrókar», which mentions the war of
Ragnar’s son in the Eastern lands, does not pay attention to the subordination of Rus. The same goes for
another key text called the «Ragnarssona þáttr». It does not contain any mention of the seizure of these
lands. The author of this work does not incorporate Rus into the concept of Ragnar’s «empire». The reason
for this is the political conditions in which these works were created. Even though for the Danish kingdom
of the XII c. Rus plots were familiar, for the Icelandic-Norwegian environment of the XIII–XIV c. they lost
their relevance.
