У статті доведено, що державне втручання у порти є необхідним для регулювання виробництва та надання суспільних товарів та послуг для покращення доступу до них. Умови портових операцій сприяють приватній участі у наданні портових послуг з метою заохочення поліпшення ефективності роботи порту. Порти вважаються критично важливими транспортними вузлами в розвитку економіки, що полегшує переміщення як імпортованих, так і експортованих товарів. Їх здатність безпосередньо взаємодіяти з рештою світу може не лише заохочувати або стримувати зростання за допомогою торгівлі, але також може приносити із собою міжнародні стандарти та досвід. Отже, країни значною мірою залежать від своїх морських портів, щоб наблизити їх до глобалізаційних процесів, які їх оточують. Морські порти побудовані так, щоб сприяти найефективнішим засобам безпеки, ефективному завантаженню/розвантаженню та поповненню запасів суден. Для цих вимог порти структуровані за різними функціями. Порт можна розділити на три окремі сфери відповідальності – власники портових земель, портові оператори та регулювання портів. «Приватизувати» у значенні «зробити приватним» означає можливість переміщення послуг чи активів із державної власності або контролю у власність приватного суб'єкта господарювання. Це відбувається трьома засобами: «позбавлення права» – передача державних активів у приватну власність шляхом продажу, повернення, передачі або ліквідації; «делегування» – передача управління та контролю над такими державними активами або діяльністю агентам, що працюють відповідно до певних ринкових показників; «переміщення» – пасивна допомога приватного сектору для розширення або шляхом активного сприяння залученню приватного сектору до колишніх видів діяльності державного сектору – наприклад, проєкти побудови та експлуатації передачі та аутсорсинг. Приватизацію можна розглядати по-різному, враховуючи роль держави та її здатність приносити результати, подібні до результатів приватизованих фірм. Втручання державних установ створює серйозні перешкоди для реалізації конкурентних переваг, що дозволяє таким ринкам ефективно працювати. Через високу структурованість витрат, недостатньо використані ресурси та, як наслідок, високі ціни, SOC не тільки неконкурентоспроможні, але державне регулювання може насправді продовжувати таку поведінку. Здатність SOC бути інноваційними свідчить про те, що в міру того, як змінилися вимоги споживачів, SOC адаптувались до впровадження більш ефективних методів виробництва, які не обов'язково можуть бути новими для галузі, але є принаймні новими для організації. Однак ця трансформація відбувається повільнішими темпами, ніж приватні фірми, і негативне сприйняття громадських інтересів зберігається.
В статье доказывается, что государственное вмешательство в порты необходимо для регулирования производства и предоставления общественных товаров и услуг для улучшения доступа к ним. Условия портовых операций поощряют частное участие в предоставлении портовых услуг, чтобы способствовать повышению эффективности порта. Порты считаются важнейшими транспортными узлами в экономическом развитии, что облегчает перемещение как импортируемых, так и экспортируемых товаров. Их способность напрямую взаимодействовать с остальным миром может не только стимулировать или сдерживать рост за счет торговли, но также может принести с собой международные стандарты и опыт. Таким образом, страны сильно зависят от своих морских портов, чтобы приблизить их к процессам глобализации, которые их окружают. Морские порты предназначены для использования наиболее эффективных средств безопасности, эффективной погрузки / разгрузки и пополнения запасов судов. Для этих требований порты структурированы по различным функциям. Порт можно разделить на три отдельные зоны ответственности – землевладельцы порта, операторы порта и регулирование порта. «Приватизация» в смысле «сделать частным» означает возможность передавать услуги или активы из государственной собственности или контроля в собственность частного лица. Происходит это тремя способами: «лишение права» – передача государственного имущества в частную собственность путем продажи, возврата, передачи или ликвидации; «делегирование» – передача управления и контроля над такими государственными активами или деятельностью агентам, действующим в соответствии с определенными рыночными показателями; «перемещение» – пассивная помощь частному сектору в расширении или активном продвижении участия частного сектора в деятельности бывшего государственного сектора, например, в проектах строительства и эксплуатации линий электропередач и аутсорсинге. Приватизацию можно рассматривать по-разному, учитывая роль государства и его способность давать результаты, аналогичные результатам приватизированных фирм. Вмешательство государственных органов создает серьезные препятствия для реализации конкурентных преимуществ, что позволяет таким рынкам эффективно работать. Из-за высокой стоимости структурирования, недоиспользования ресурсов и, как следствие, высоких цен, SOC не только неконкурентоспособны, но и государственное регулирование может продолжать это делать. Способность SOC быть инновационной предполагает, что по мере изменения требований потребителей SOC адаптировались к более эффективным методам производства, которые не обязательно являются новыми для отрасли, но, по крайней мере, являются новыми для организации. Однако это преобразование происходит медленнее, чем в частных компаниях, и негативное восприятие общественных интересов сохраняется.
The article proves that government intervention in ports is necessary to regulate the production and provision of public goods and services to improve access to them. The conditions of port operations encourage private participation in the provision of port services in order to encourage the improvement of port efficiency. Ports are considered critical transportation hubs in economic development, which facilitates the movement of both imported and exported goods. Their ability to interact directly with the rest of the world can not only encourage or inhibit growth through trade, but can also bring with it international standards and expertise. Thus, countries depend heavily on their seaports to bring them closer to the globalization processes that surround them. Seaports are designed to facilitate the most efficient means of security, efficient loading / unloading and replenishment of ships. For these requirements, the ports are structured by different functions. The port can be divided into three separate areas of responsibility - port landowners, port operators and port regulation. "Privatize" in the sense of "make private" means the ability to transfer services or assets from state ownership or control to the ownership of a private entity. This happens in three ways: "deprivation of the right" – the transfer of state assets to private ownership through sale, return, transfer or liquidation; "Delegation" – the transfer of management and control over such government assets or activities to agents operating in accordance with certain market indicators; "Relocation" – passive assistance to the private sector to expand or by actively promoting the involvement of the private sector in former public sector activities – for example, transmission construction and operation projects and outsourcing. Privatization can be viewed in different ways, given the role of the state and its ability to produce results similar to those of privatized firms. Intervention by government agencies creates serious obstacles to the realization of competitive advantages, which allows such markets to operate effectively. Due to high cost structuring, underutilized resources and, as a result, high prices, SOCs are not only uncompetitive, but government regulation can actually continue to do so. SOC's ability to be innovative suggests that as consumer demands have changed, SOCs have adapted to more efficient production methods, which may not necessarily be new to the industry, but are at least new to the organization. However, this transformation is slower than private firms, and negative perceptions of the public interest persist.
