"Як научить байдужих відчувати? Як розбудити розум, що заснув?"

Abstract

У статті розглянуто особливості мовомислення Лесі Українки на прикладі аналізу характерного словника, поетичної фразеології і синтаксично-інтонаційних структур. Семантику ключових для мовотворчості поетеси слів проаналізовано з проєкцією на текстові трансформації. Зафіксовані словесно-образні асоціації поетеси засвідчують взаємодію думки (розуму) і почуттів у вербалізації мовної картини світу. Наголошено на антитетичному мисленні як джерелі формування мовно-естетичних знаків української культури. Увиразнено символіку СЛОВА як інструмента поетичної творчості, наділеного почуттєвим змістом.

Modern receptive poetics encourages the study of verbalized end-toend motives of Lesia Ukrainka’s work. Embodied in various linguistic forms – lexical-semantic, phrase-forming, syntactic-rhythmic and intonation, Lesia Ukrainka’s poetic texts testify to the change of the traditional dictionary of Ukrainian poetry, filling it with new associative connections, consistent with the needs of a particular historical era. Emphasis is placed on the connection of the word with music, not only formal, but also concretized in rhythms, syntactic and intonational variation of verse lines. The considered textual variants of the sonnet “Fantasy” convince in dynamism, originality of figurative-associative linguistic thinking of the poetess. The dynamics is traced in the textual representation of concepts фантазія, мрія, сон життя, in the symbolic meaning of the token камінь and вогонь, камінь and байдужість. Emphasis is placed on various forms of contrast expression – from antonyms, oxymorons, to opposing sentences-judgments. They are representatives of the logical and sensual content of Lesya Ukrainka’s poetic texts. On the example of evaluative significant words to the concepttoken WORD as an instrument of poetic creativity, a conclusion about the antithetical thinking of the poetess is made. The dynamic perception of semantics is fixed вогонь, жар, пожежа, associated with a negative assessment of the destructive element, but in the poetic contexts of the author, these symbols are positively assessed as the ability to be a stimulus to creative inspiration, inflammatory, caring soul of the creator. Poetic phraseology to denote the concept of “indifference”, which acquires the meaning of linguistic and aesthetic sign in the Ukrainian language culture, is recorded.