Промисловість (передусім переробна) була і залишається провідним видом економічної діяльності, про що свідчить активізація процесів решорингу в індустріальних країнах Європейського Союзу. Однак конкурентоспроможність промислового сектору економіки або його перманентна здатність витримувати конкуренцію внаслідок наявності відповідного потенціалу може бути реалізована лише за умови досягнення високого рівня ефективності функціонування. Останній, своєю чергою, значною мірою залежить від сформованих структурних параметрів, під якими розуміються співвідношення між частками різних видів виробництв за рівнем їх технологічності у випуску переробної промисловості.Метою статті є визначення впливу структури (у розрізі виробництв за рівнем їх технологічності та імпортозалежності) переробної промисловості на ефективність її функціонування. За допомогою методів кореляційно-регресійного аналізу на прикладі окремих країн Євросоюзу (Німеччини, Польщі, Чехії) обґрунтовано гіпотези щодо впливуна ефективність (значення частки валової доданої вартості у випуску) переробної промисловості величини частки високо- і середньо-високотехнологічних виробництв у структурі випуску, а також частки імпорту у проміжному споживанні названих виробництв. Побудовано економіко-математичні моделі оптимізації структури випуску і проміжного споживання переробної промисловості за критеріями підвищення рівня технологічності та зниження рівня імпортозалежності, які розв’язано методом лінійного програмування. Математично доведено залежність між зміною структурних параметрів (частки високо- і середньо-високотехнологічних виробництв і частки імпорту у структурі їх проміжного споживання) переробної промисловості та величиною співвідношення між валовою доданою вартістю і випуском. Доведені наукові гіпотези, а також одержані результати моделювання створюють теоретико-методологічний базис для вибору критеріїв структурної трансформації промислового сектора економіки України.
Промышленность (прежде всего перерабатывающая) была и остается ведущим видом экономической деятельности, о чем свидетельствует активизация процессов решоринга в индустриальных странах Европейского Союза. Однако конкурентоспособность промышленного сектора экономики или его перманентная способность выдерживать конкуренцию по причине наличия соответствующего потенциала может быть реализованатолько при условии достижения высокого уровня эффективности функционирования. Последний, в свою очередь, во многом зависит от сложившихся структурных параметров, под которыми понимаются соотношения между долями различных видов производств по уровню их технологичности в выпуске перерабатывающей промышленности.Целью статьи является определение влияния структуры (в разрезе производств по уровню их технологичности и импортозависимости) перерабатывающей промышленностина эффективность ее функционирования. С помощью методов корреляционно- регрессионного анализа на примере отдельных стран Евросоюза (Германии, Польши, Чехии) обоснованы гипотезы о влиянии на эффективность (значение доли валовой добавленной стоимости в выпуске) перерабатывающей промышленности величины доли высоко- и средне-высокотехнологичных производств в структуре выпуска, а также доли импорта в промежуточном потреблении указанных производств. Построены экономико- математические модели оптимизации структуры выпуска и промежуточного потребления перерабатывающей промышленности по критериям повышения уровня технологичности и снижения уровня импортозависимости, которые решены методом линейного программирования. Математически доказана зависимость между изменением структурных параметров (доли высоко- и средне-высокотехнологичных производств и доли импорта в структуре их промежуточного потребления) перерабатывающей промышленности и величиной соотношения между валовой добавленной стоимостью и выпуском. Доказанные научные гипотезы, а также полученные результаты моделирования создают теоретико-методологический базис для выбора критериев структурной трансформации промышленного сектора экономики Украины.
The industry - and primarily its processing sector - was and remains the leading economic activity, which can be evidenced by intensified reshoring processes in developed EU countries. However, the competitiveness or the enduring ability to withstand competition due to the availability of appropriate potential, can be realized only if a high level of efficiency is achieved. This largely depends on the existing structural parameters, by which authors of this study understand the relationship between the shares of different types of industry (based on the level of processability - high-tech, medium-high-tech, moderately-low-tech and low-tech) in output of the processing industry. The article aims to simulate the influence of the processing industry structure (in terms of the levels of its processability and import dependence of the productions) on the industry’s efficiency. Using the correlation and regression analysis on the example of individual EU countries (Germany, Poland, Czech Republic), the authors’ hypotheses about the impact of the share of high-tech and medium-high-tech industries, as well as the share of imports in the intermediate consumption of these industries, on the efficiency (the share of gross value added inoutput) of the processing industry were substantiated. Based on the criteria indicating the increased technological level and reduced import dependence, economic and mathematical models of optimization of the output structure and intermediate consumption of the processing industry have been created, which were then solved by applying the linear programming method. The authors present mathematical proofs of the relationship between the change in structural parameters (the share of high-tech and medium-tech industries and the share of imports in the structure of their intermediate consumption) of the processing industry and the ratio of gross value added/output. Proven scientific hypotheses, as well as the obtained results of simulation, create a theoretical and methodological basis for the selection of criteria for structural transformation of the industrial sector of the Ukrainian economy.
