Зроблено висновок, що уже в 1230-х роках у західноєвропейських актових джерелах
за Данилом Романовичем закріпився титул
“короля Русі”, титул за ним визнавали як
римський папа, так і німецький імператор.
Тим обидві верховні інституції західно-християнського світу, що за традицією володіли
правом надання королівського титулу світським правителям, не тільки визнавали такий за князем Галицько-Волинської Русі, а й,
безсумнівно, виділяли його серед правителів
окремих руських земель і міст як короля усієї Русі. Такий статус у Західній Європі давніше визнавався тільки за великими київськими князями Володимиром Святим, Ярославом Мудрим і їх найближчими нащадками.
The paper concludes that in the 1230s in
Western sources for Daniel Romanovich was
fixed the title of “King of Russia”. It is important
to note that the title has been recognized
as the Pope and the German Emperor. Thus,
both the supreme institution of the western
Christian world traditionally possessed the
right of the royal title secular rulers, not only
recognized as such for the Prince of Galicia-
Volyn Rus, but undoubtedly distinguished
him among the rulers of the land and certain
Russian cities as the king of all Russia. Such
status in the old days in Western Europe confessed
only for the great Holy Prince Vladimir
of Kiev, Yaroslav the Wise, and their immediate
descendants.