Проанализированы два инженерных метода Master Curve и Unified Curve применительно к оценке сопротивления хрупкому разрушению корпусов реакторов. Для сравнения этих методов при обработке базы данных по вязкости разрушения для 44 сталей и их швов с различной степенью охрупчивания было использовано три разных статистических параметра. Установлено, что метод Unified Curve имеет преимущества перед методом Master Curve. Проанализированы возможные причины кажущегося преимущества метода Master Curve, а также сформулированы и обоснованы требования для объективного сравнения методов. Обобщение экспериментальных данных по температурной зависимости термоактивированной части предела текучести и модели Prometey (модели хрупкого разрушения, основанной на локальном подходе) позволило объяснить, почему зависимостьKJC(T) для различных сталей, при небольшой степени охрупчивания, может быть аппроксимирована экспоненциальной функцией, в частности зависимостью Master Curve. Получена корреляция между температурной зависимостью термоактивированной части предела текучести и зависимостью Master Curve.
Проаналізовано два інженерних метода Master Curve і Unified Curve стосовно оцінки опору крихкому руйнуванню корпусів реакторів. Для порівняння цих методів при обробці бази даних значень в'язкості руйнування для 44 сталей та їх швів із різним ступенем окрихчення було використано три різних статистичних параметра. Установлено, що метод Unified Curve має переваги перед методом Master Curve. Проаналізовано можливі причини гаданої переваги методу Master Curve та сформульовано й об'рунтовано вимоги щодо об'єктивного порівняння методів. Узагальнення експериментальних даних щодо температурної залежності термоактивованої частини границі плинності і моделі Prometey (моделі крихкого руйнування, що базується на локальному підході) дозволило пояснити, чого залежністьKJC(T) для різних сталей, за незначного ступеня окрихчення, може бути апроксимована експоненціальною функцією, зокрема залежністю Master Curve. Отримано кореляцію між температурною залежністю термоактивованої частини границі плинності і залежністю Master Curve.