Метою дослідження є вивчення реалій проведення Коломацької ради 25 липня 1687 р., з'ясування головних провідників виборів гетьмана, а також виявлення
місця розташування учасників цього важливого заходу. Методи дослідження, які
добиралися відповідно до мети, базуються на принципі історизму. Застосовані методи історіографічного аналізу та синтезу, проблемно-хронологічний, ретроспективний та порівняльний методи. Наукова новизна. На основі аналізу зібраних
джерел уперше йдеться про те, що найактивніші учасники скинення гетьмана
посіли провідні старшинські уряди 24 липня у нагороду за те, що вони підтримають наступного дня висуванця В. Голіцина, претендента на булаву, генерального осавула Івана Мазепу. Кандидат на найвищу посаду в автономії та його
покровитель – головний урядовець Московії не впливали на розподіл полковницьких посад та генеральних урядів між опозиціонерами. У публікації спростовано дослідницьку версію щодо проведення Коломацької ради у селищі Коломак на
Харківщині. Представлені в дослідженні аргументи дають додаткові докази
на користь того, що місцем обрання І. Мазепи в гетьмани стала одна із долин
поблизу Чутового на Полтавщині. Висновки. Коломацька рада проводилася під
контролем головного урядовця Московії Василя Голіцина. Вона обирала не лідера
опозиції, а людину, яку головнокомандуючий російської армії, начальник Посольського приказу знав протягом багатьох років як вправного дипломата. Новий
гетьман не добирав свою команду старшин, тому з перших днів свого кермування
мав проблеми з призначеними урядовцями, які більше оглядалися на Москву, ніж
на нього. Місце проведення Коломацької ради не могло бути в непідконтрольному
Гетьманщині Охтирському полку. Мікротопонім Буцький брід чітко фіксується
у документації старшин Полтавського полку Буцьких. До переправи у мілкому
місці на річці Коломак на Чутівщині постійно з'їжджалися гетьманські війська,
які вирушали у походи як наприкінці ХVІІ, так і на початку ХVІІІ ст.
The purpose of the research is to study the realities of the Kolomak Council of
July 25, 1687, to discover the main participants in the election of the hetman, as well
as to identify the location of the participants in the important event. The methods of
the research, which were selected in accordance with the purpose, are based on the
principle of historicism. The methods of historiographical analysis and synthesis,
problem-chronological, retrospective and comparative methods are applied. Scientific
novelty. Based on the analysis of the collected sources it is stated for the first time that
the most active participants in the overthrow of the hetman took the leading officers’
governments on July 24 as a reward for supporting the next day the nominee by
V. Golitsyn, the candidate for the mace of General Osavul, Ivan Mazepa. The candidate
for the highest post in the autonomy and his patron, the chief official of Muscovy, did
not influence the distribution of colonel positions and general governments among
the opposition. The publication refuted the research version about the holding of the
Kolomak Council in the village Kolomak in Kharkiv region. The arguments presented
in the study provide additional evidence in favor of the fact that the place of election
of I. Mazepa as hetman was one of the valleys near Chutovy in the Poltava region.
Conclusions. The Kolomak Council was held under the supervision of Muscovy’s chief
government official, Vasily Golitsyn. It did not elect the opposition leader, but the man
whom the commander-in-chief of the Russian army, the head of the Ambassadorial
Order, had known for many years as a skilled diplomat. The new hetman did not select
his team of starshyna officers, so from the first days of his rule he had problems with the
appointed government officials, who looked more at Moscow than at him. The venue
of the Kolomak Council could not be in the Okhtyrka Regiment, which was not under
the control of the Hetmanate. The microtoponym Butsky ford is clearly recorded in
the documentation of the starshyna of the Poltava Butsky Regiment. Hetman’s troops
constantly gathered before the crossing in a shallow place on the river Kolomak in the
Chutiv region, and went on campaigns, both at the end of the 17th century and at the
beginning of the 18th century.