Стаття присвячена пам’яті відомого вітчизняного вченого-антикознавця, невтомного дослідника античних старожитностей Північно-Західного Причорномор’я, в першу чергу, сільської округи Ольвії - Володимира Володимировича Рубана (1950-2010). В ній зроблено спробу в основних рисах подати значення того, що дослідник залишив нам у спадок, якими ідеями, досягненнями та відкриттями був позначений його непростий, багато в чому драматичний, але дуже яскравий творчий шлях у науці.
Статья посвящена памяти известного отчественного ученого-антиковеда, неутомимого исследователя античных древностей Северо-Западного Причерноморьям, в первую очередь, сельской округи Ольвии - Владимира Владимировича Рубана (1950-2010). В ней делается попытка в основных чертах оценить значение того, что исследователь оставил нам в наследство, т.е. какими идеями, достижениями и открытиями был отмечен его непростой, во многом драматичный, но очень яркий творческий путь в науке.
The article is devoted to memory of the famous national scientist – a scholar of antiquity, a tireless researcher of antiquities of the north-western Black Sea region, primarily of rural county of Olbia – Vladimir Vladimirovich Ruban (1950-2010). The article tries to see the significance of the researcher’s legacy we have inherited in proper prospective, i.e. what ideas, achievements and discoveries marked his difficult, in many respects dramatic, but very bright creative career in science.