В статье исследуются основные аспекты философско-художественного воплощения мотива одиночества в поэзии представителя поколения 80-х годов ХХ века Павла Гирника. Определяется художественная функция и других мотивов: отчуждения, абсурдности бытия, отчаяния, смерти, тишины, молчания. Теоретико-методологической базой исследования послужили идеи работ философов-экзистенциалистов. Анализируется эстетическое своеобразие поэзии П.Гирника.
У статті досліджуються основні аспекти філософсько-художнього втілення мотиву самотності в поезії представника покоління 80-х років ХХ століття Павла Гірника. Визначається художня функція й інших мотивів: відчуження, абсурдності буття, відчаю, смерті, тиші, мовчання. Аналізується естетична своєрідність поезії П.Гірника. Теоретико-методологічною базою дослідження стали ідеї праць філософів-екзистенціалістів.
The article deals with the main aspects of philosophic and artistic embodiment of loneliness motive in Pavlo Girnyk’s poetry, a representative of the 1980-s generation. The artistic function of other motives has been also defined: alienation, existence absurdity, despair, death, silence, quietness. The ideas of existential philosophers’ works have become the theoretic and methodological basis of the investigation. The aesthetic peculiarity of P. Girnyk’s poetry has been analysed.