У статті розглянуто твори Олекси Стороженка як такі, що належать до української романтичної культури, і містять матеріал для дослідження парадигми простору. Зауважено, що межа між різними світами стирається і особливий авторський хронотоп дозволяє використовувати поєднання різножанрових текстів в одному творі. Досліджується поєднання різних хронотопних пластів в оповіданнях письменника та функція окремих топосів, множинність нараторів, зауважується наявність зв’язку з бароковою епохою.
В статье рассмотрено произведения Олексы Стороженка как принадлежащие к украинской романтической культуре и содержащие материал для исследования парадигмы пространства в культуре. Отмечено, что черта между разными мирами стирается и особенный авторский хронотоп позволяет использовать объединение разножанровых текстов в одном произведении. Исследуется сочетание разных хронотопных пластов в рассказах писателя и функция отдельных топосов, множественность нарраторов, отмечается наличие связи с барочной эпохой.