Проаналізовано теоретичні принципи системного аналізу та можливості їх застосування для дослідження сільських територій. Згідно з теорією складних систем, між елементами системи немає чітких й однозначних причинно-наслідкових зв’язків. Взаємозв’язки можуть бути нелінійними, різноспрямованими, множинними, зворотними й різними за тривалістю. Еволюція та інтенсивність змін усередині системи залежать від її початкового стану, умов функціонування й сукупності зовнішніх факторів. Межі будь-якої відкритої системи є розмитими, а майбутній стан спрогнозувати складно. Обґрунтовано застосування положень теорії складних систем для сільських територій. Останні визначено як особливий тип комплексної соціально-екологічної системи, що формується у взаємозв’язку між екологічною і соціальною підсистемами, а взаємозалежні відносини між людьми опосередковані їх взаємодією з природним середовищем існування. Кількість станів стабільності системи, складність трансформаційних зрушень, віддаленість траєкторії руху від порогових значень, можливість взаємодії структурних елементів є ключовими показниками теоретичного аналізу складних соціально-екологічних систем, до яких належить сільська територія.
Theoretical principles of the systemic approach and ways of it’s application for studying of rural areas are represented in the article. According to the theory of complex systems there are no direct and explicit cause-effect relations between a system’s elements. Interrelations between elements can be indirect, multidirectional, mutual, inverse and variable in duration. Evolution and intensity of changes within a system depend on its initial state, conditions of functioning, and set of external factors. Boundaries of any open system are blurred, and it is no easy to forecast its further state. Application of principles of complex systems theory’s for studying of rural areas is grounded. Rural area is defined as a special type of complex social-environmental system that forms due to interrelations between environmental and social subsystems and where interdependent contacts between human individuals are mediated by their interactivities with the natural environment. Number of states of a system’s stability, complexity of transformative stirrings, remoteness of a system’s trajectory from thresholds, and ability of elements to interact with each other are key parameters for theoretical analysis of complex social-environmental systems like rural territories.