Досліджено процеси іммобілізації наночастинок срібла на активовану вуглецеву волокнисту наноструктур ну матрицю (АВВНМ) різної об'ємної ємності — 0,344; 0,5—0,6 та 1,0 см³, яку здійснювали рідиннофазним та газофазним методами. Встановлено, що після іммобілізації срібла на зразки АВВНМ різної об'ємної ємності зберігається значний залишковий сорбційний потенціал вуглецевої матриці, що дасть
їй можливість забезпечити поглинання і знешкодження патогенних мікроорганізмів при використанні в медицині.
The study of the processes of immobilization of silver nanoparticles upon the activated carbon fiber nanostructural
matrix (ACFNM) of different volumetric capacities — 0.344; 0.5—0.6, and 1.0 cm³/g, carried out by the
liquid-phase and gas-phase methods is performed. It is shown that the nature of the reducing agent affects the
shape and distribution of silver agglomerates on ACFNM samples. Comparing the effect of sodium citrate and
tannin, it is concluded that, in the case of tannin, a larger number of silver nanoparticals and their agglomerates
on the surface of ACFNM is deposited. It is established that, after the immobilization of silver on ACFNM
samples of different volumetric capacities, a significant sorption potential of the carbon matrix remains. This will
give the opportunity for ACFNM to ensure the absorption and neutralization of pathogenic microorganisms,
when used in medicine.
Исследованы процессы иммобилизации наночастиц серебра на активированную углеродную волокнистую наноструктурную матрицу (АВВНМ) разной объемной емкости — 0,344; 0,5—0,6 и 1,0 см³/г, которую осуществляли жидкофазным и газофазным методами. Установлено, что после иммобилизации серебра на образцы АВВНМ разной объемной емкости сохраняется значительный остаточный сорбционный потенциал углеродной матрицы, что даст ей возможность обеспечить поглощение и обезвреживание патогенных микроорганизмов при использовании в медицине.