Друга половина ХІХ – початок ХХ ст. стали періодом безумовного економічного та модернізаційного лідерства півдня України на теренах Російської
імперії. З іншого боку, південні міста показали всю неоднозначність процесів індустріалізації, урбанізації та соціальної трансформації. Економічне
зростання міст і регіону в цілому (за винятком Бессарабії) було засноване на
використанні природних ресурсів, переваг інфраструктури (порти і залізниці) і роботи мігрантів. Автор фокусує увагу на специфіці лідерства міст півдня, природі та наслідках цього явища в координатах становлення індустріального суспільства.
Вторая половина ХІХ – начало ХХ вв.
стали периодом безусловного экономического и модернизационного лидерства юга Украины в Российской империи. С другой стороны, южные города показали всю неоднозначность процессов индустриализации, урбанизации и социальной трансформации. Экономический рост городов и
региона в целом (за исключением Бессарабии) был основан на использовании природных ресурсов, преимуществ инфраструктуры (порты и железные дороги) и работы мигрантов. Автор фокусирует внимание на специфике
лидерства городов юга, природе и последствиях этого явления в координатах становления индустриального общества.
The second
half of the 19th - early 20th century was a period of absolute economic and modernization
leadership of southern Ukraine. On the other hand, the southern
cities showed all the ambiguity of the processes of industrialization, urbanization
and social transformation. The economic growth of cities and the region as
a whole (excluding Bessarabia) based on the use of natural resources, the
benefits of infrastructure (ports and railways) and work migrants. The author
focuses on the specifics of leadership cities in the south, the nature and consequences
of this phenomenon in the coordinates of becoming an industrial
society.