У статті проаналізовано феномен культурного трансферу філософської естетики в українській
літературно-теоретичній думці першої половини ХІХ ст. Автор розглядає рецепцію естетичних ідей
німецького філософа в контексті формування особливого інтелектуального простору літературно-критичної думки, що була готовою до сприйняття, прочитання й навіть перепрочитання ідей
європейських мислителів. За всієї тогочасної слабкої розробленості поняття “естетика” в Україні
започатковувалася важлива традиція літературно-критичного мислення, яка, спираючись на
європейську філософську естетику, зокрема й на Геґеля, торувала власні підходи в розумінні
“філософії прекрасного”, передусім у художній літературі.
The author offers detailed analysis of the German philosopher’s aesthetic ideas as they were reflected
in Ukrainian literary and critical thought of the time. It was a period of forming a specific intellectual
space in the field of literary criticism, which allowed of perceiving, reading and even re-reading West
European philosophers’ ideas. The author takes into consideration the poor development of such a
notion as “aesthetics” in Ukraine of the 19th century. Nevertheless, literary and critical thinking, based
on the European philosophical aesthetics, including Hegel’s works, started an important tradition and
tried some new approaches in understanding ‘philosophy of beauty’.
В статье анализируется феномен культурного трансфера философской эстетики Гегеля в украинской
литературно-теоретической мысли первой половины ХІХ
века. Автор рассматривает рецепцию эстетических идей
немецкого философа в контексте формирования особого
интеллектуального пространства литературно-критической
мысли, которая оказалась способной к восприятию, прочтению
и даже перепрочтению идей западноевропейских мыслителей.
При всей слабой разработанности термина “эстетика” в
Украине того времени было положено начало важного
литературно-критического мышления, которое, опираясь на
традиции европейской философской эстетики, в том числе
и Гегеля, вырабатывало собственные подходы в понимании
“философии прекрасного”, прежде всего в художественной
литературе.