Установлено, что эвгленовая водоросль Euglena gracilis отличается толерантностью по отношению к фенолкарбоновым кислотам—галловой, кофейной и бензойной—в концентрациях, угнетающих ростовые процессы у представителей Cyanoprokaryota. Эти концентрации фенолкарбоновых кислот в некоторой мере даже стимулируют рост водоросли, как при выращивании ее на минеральной среде, так и на среде с добавлением глюкозы. Встречаемость представителей отдела Euglenophyta в обрастаниях высших водных растений (ВВР), очевидно, объясняется их способностью к активному потреблению экскретируемых ВВР органических веществ, в том числе и тех, которые обладают биологической активностью по отношению к другим водорослям.
Водорість Euglena gracilis відзначається толерантністю до впливу фенолкарбонових кислот (галова, кавова і бензойна) у концентраціях, що пригнічують ростові процеси у представників Сyanoprokaryota. Такі концентрації фенолкарбонових кислот у деякій мері навіть стимулюють ріст водорості як при вирощуванні її на мінеральному середовищі, так і з додаванням до нього глюкози. Присутність представників відділу Euglenophyta в обростаннях вищих водних рослин пояснюється, очевидно, їхньою здатністю до активного споживання органічних речовин, що екскретуються ВВР, у тому числі й тих, які відзначаються біологічною активністю по відношенню до інших водоростей.
The alga Euglena gracilis is characterized by tolerance to the influence of phenolcarbonic acids (gallic, benzoic and caffeic) in concentrations which depress the growth processes of some Ñyanoprokaryota. These concentrations of phenolcarbonic acids to some extent even stimulate the growth of alga as in growing it in a mineral medium, and with the addition of glucose. Obviously, the dominance of family Euglenaceae in epiphytone of the Dnieper river reservoirs can be explained by its ability to active consumption of higher aquatic plants excreted organic matter, including those that possess biological activity in relation to other representatives of the algal flora.