У статті досліджено класичні та сучасні підходи до класифікації принципів управління. Класики менеджменту запропонували декілька підходів до класифікації принципів управління. У 1912 р. Г. Емерсон у своїй головній праці «Дванадцять принципів продуктивності» сформулював 12 принципів раціонального управління. Анрі Файоль, засновник «теорії адміністрування», пояснив сутність 14 основних адміністративних принципів у праці «Загальне і промислове управління». Найповніше сформулювали групи принципів управління в своїй книзі «Принципи управління: аналіз управлінських функцій» Г. Кунц та С. О’Донне. Вони згрупували принципи управління відповідно до функцій управління: 10 принципів планування; 15 – організації; 10 – мотивації і 14 принципів контролю.
Відзначено, що на сучасному етапі пропонують поділяти принципи управління на основні (загальні), дія яких поширюється на всі організації і всю систему управління, та часткові (особливі), які стосуються тільки окремих частин, елементів системи управління. Окремі з часткових принципів управління мали місце у вітчизняній економіці з 20-х років XX ст., пізніше збагачувалися, а за умов ринкових реформ набули надзвичайної важливості. Але багато вчених дотримуються єдиної думки, що загальні принципи необхідно не тільки враховувати, але і неухильно їх дотримуватися.
Виокремлено систему принципів управління в туризмі з урахуванням особливостей її функціонування та управління: принцип багатофункціональності, принцип державної законності, принцип системності, принцип інтеграції, принцип партнерства, принцип мотивації, принцип орієнтації, принцип мобільності і стійкості системи управління туризмом. Дотримання запропонованої системи принципів управління сприятиме ефективному розвитку туристичної галузі особливо на сучасному етапі трансформаційних процесів в економіці України.
За результатами узагальнення різноманіття визначень до трактування сутності «принципи управління» у роботі запропоновано авторське більш розгорнуте визначення поняття «принципи управління в туризмі» як положення, правила, ідеї, закономірності, або «лінії» поведінки керівників державного, регіонального, місцевого рівнів щодо здійснення ними управлінських функцій (планування, організації, мотивації, контролю), які забезпечать успішність функціонування туристичної галузі й ефективний розвиток як окремих підприємств і організацій, так і туристичних дестинацій.
В статье исследованы классические и современные подходы к классификации принципов управления. Классики менеджмента предложили несколько подходов к классификации принципов управления. В 1912 г. Г. Эмерсон в своем главном труде «Двенадцать принципов производительности» сформулировал 12 принципов рационального управления. Анри Файоль, основатель «Теории администрирования», объяснил сущность 14 основных административных принципов в работе «Общее и промышленное управление». Наиболее полно сформулировали группы принципов управления в своей книге «Принципы управления: анализ управленческих функций» Г. Кунц и С. О’Дон¬не. Они сгруппировали принципы управления в соответствии с функциями управления: 10 принципов планирования; 15 – организации; 10 – мотивации и 14 принципов контроля.
Отмечено, что на современном этапе предлагают разделять принципы управления на основные (общие), действие которых распространяется на все организации и всю систему управления, и частные (особые), которые касаются только отдельных частей, элементов системы управления. Некоторые из частных принципов управления имели место в отечественной экономике с 20-х годов XX в., позже обогащались, а в условиях рыночных реформ получили особую важность. Но многие ученые придерживаются единого мнения, что общие принципы необходимо не только учитывать, но и неукоснительно их соблюдать.
Выделена система принципов управления в туризме с учетом особенностей ее функционирования и управления: принцип многофункциональности, принцип государственной законности, принцип системности, принцип интеграции, принцип партнерства, принцип мотивации, принцип ориентации, принцип мобильности и устойчивости системы управления туризмом. Соблюдение предложенной системы принципов управления будет способствовать эффективному развитию туристической отрасли, особенно на современном этапе трансформационных процессов в экономике Украины.
По результатам обобщения многообразия определений сущности «принципы управления» в работе предложено авторское более развернутое определение понятия «принципы управления в туризме» как положения, правила, идеи, закономерности, или «линии» поведения руководителей государственного, регионального, местного уровней, относительно осуществления ими управленческих функций (планирования, организации, мотивации, контроля), которые обеспечат успешность функционирования туристической отрасли и эффективное развитие как отдельных предприятий и организаций, так туристических дестинаций.
The article deals with classical and modern approaches to the classification of management principles. Management classes have proposed several approaches to the classification of management principles. In 1912, G. Emerson in his main work, The Twelve Principles of Productivity, formulated 12 principles of rational management. Henri Faiol, founder of the theory of administration, explained the essence of 14 basic administrative principles in the work "General and Industrial Management." The most fully formulated the groups of principles of governance in his book "Principles of management: analysis of managerial functions" G. Kunts and S. O'Donne. They grouped management principles in accordance with management functions: 10 − principles of planning; 15 − organizations; 10 – motivation and 14 − principles of control.
It is noted that at the present stage, it is proposed to divide the management principles into the main (general) and the partial (special), the action of which extends to all organizations and the entire management system and the partial (special) ones that relate only to individual parts, elements of the management system. Some of the partial principles of management took place in the domestic economy from the 20th century of the XX century. They were later enriched, and in conditions of market reforms they became extremely important. But many scholars hold the unanimous opinion that the general principles need not only be taken into account but also strictly adhered to.
The system of principles of management in tourism is singled out taking into account the peculiarities of its functioning and management: the principle of multifunctionality, the principle of state legality, the principle of systemicity, the principle of integration, the principle of partnership, the principle of motivation, the principle of orientation, the principle of mobility and stability of the tourism management system. Compliance with the proposed system of principles of management will contribute to the effective development of the tourism industry, especially at the present stage of the transformation processes in the Ukrainian economy.
According to the results of the generalization of the variety of definitions to the interpretation of the essence of the principles of management in the work, the author proposes a more detailed definition of the concept of "management principles in tourism" as a provision, rules, ideas, patterns, or "line" of behavior of heads of state, regional, local levels, for the implementation of their managerial functions (planning, organization, motivation, control) that will ensure the success of the tourism industry and the effective development of both individual enterprises and organizations, as well tourist destinations.
