Зроблено аналіз емпіричних методів дослідження постійної загасання. Знайдено явні вирази для постійної загасання у лоренцівського профілю коефіцієнта поглинання, в спектральній лінії з урахуванням непружних зіткнень та постван-дер-ваальсівських взаємодій випромінюючого атома зі збурюючими частинками. Для величини γ/γ₀, де γ₀ — ван-дер-ва-альсівська постійна загасання в наближенні Вайскопфа—Ліндгольма, представлено розклад за степенями температури. Врахування цих ефектів приводить до збільшення постійної загасання і є достатнім для отримання, кількісних результатів для. профілів фраунгоферових ліній без неправомірного збільшення величини γ (емпірична постійна загасання), яка використовується при аналізі зоряних спектрів.
Автор висловлює подяку Р. Костику за поради та надану можливість скористатись програмою, розробленою в відділі фізики Сонця в ГАО НАН України, Н. Щукіній за коректні зауваження та поради, І. Вакарчуку за допомогу при теоретичних дослідженнях.