Усвідомлення засадничої ролі Т. Шевченка і його творчості для України з’явилося ще за його
життя. В українській культурі склався особливий “культ Шевченка”, до якого в різний спосіб
були залучені часто протилежні ідеологічні сили, що прагнули використати його у своїх цілях.
Найгостріших форм “боротьба за Шевченка” набула у ХХ ст., коли митці різних спрямувань –
національного модернізму, авангарду, соцреалізму, постмодернізму та ін. – по-своєму
інтерпретували його спадщину. У статті простежено протиріччя в інтерпретації творчості Шевченка
протягом ХХ ст., наголошено на постійній актуальності його спадщини на шляхах утвердження
національної ідентичності та розбудови культури.
Even during Taras Shevchenko’s lifetime, his contemporaries were fully aware of the importance
of his person and his body of work for Ukrainian culture. This gave rise to the so called “Shevchenko
cult” which has been fostered by different ideological parties, not uncommonly from opposing sides,
that sought to use it for their own purpose. The “struggle for Shevchenko” gained upmost acuteness
in the 20th century, as the artists that belonged to all kinds of artistic movements, such as national
modernism, avant-garde, socialist realism, postmodernism etc., delivered their own readings of
Shevchenko’s works. The present paper thus traces the contradictions in the interpretations of
Shevchenko’s oeuvre wrote out in the course of the 20th century, and emphasizes the unremitting
relevance of Shevchenko’s heritage in the context of national identity search and cultural development.
Осознание основополагающей роли Т. Шевченко
и его творчества для Украины появилось еще
при его жизни. В украинской культуре сложился
особый “культ Шевченко”, к которому так или иначе
были причастны разные идеологические силы,
стремившиеся использовать его в своих целях.
Наибольшую остроту “борьба за Шевченко” приобрела
в ХХ в., когда художники разных направлений –
национального модернизма, авангарда, соцреализма,
постмодернизма и др. – по-своему интерпретировали
его наследие. В статье прослеживаются противоречия
в интерпретации творчества Шевченко на протяжении
ХХ в., подчеркивается постоянная актуальность его
наследия в поисках путей национальной идентичности
и развития культуры.
