Торакоскопическая симпатэктомия при лечении облитерирующих заболеваний артерий верхних конечностей

Abstract

В работе проанализирован результат лечения 142 пациентов с облитерирующих заболеваний артерий верхних конечностей, из них болезнь/синдром Рейно был у 67 пациентов (47,2 %), облитерирующий тромбангиит – 11 (7,7 %), позиционный синдром – 2 (1,4 %) и посттромботические или постэмболические хронические окклюзии – 62 (43,7 %). Средний возраст пациентов был 42,8 ± 7,3 лет, мужчин было 98 (69 %), женщин – 44 (31 %). Большинство пациентов было трудоспособного возраста, длительность заболевания была в среднем 1,5 ± 0,7 года. Всем больным была выполнена торакоскопическая симпатэктомия на уровне Th2-3. Ближайшие и отдаленные результаты оперативного вмешательства оценивали, по базальному кровотоку определяемого лазерной доплрофлоуметрией, транскутанной оксигемометрии и доплеро-, реовазографии для оценки состояния сосудистого русла. Из прооперированных пациентов 37 пациентов (26,1 %) имели хороший результат, удовлетворительный 73 (51,4 %) и неудовлетворительный – 32 (22,5 %). В результате анализа полученных данных, мы видим, что торакоскопическая симпатэкомия является эффективным методом лечения хронических облитерирующих заболеваний артерий верхних конечностей у самой тяжелой категории больных, которым не возможно технически выполнить реваскуляризующую операцию, как правило по причины закрытия периферического сосудистого сегмента. Сохранение конечности, а также улучшение качество жизни у пациентов после ТСЭ, подчеркивают актуальность данного оперативного вмешательства.

У роботі проаналізований результат лікування 142 пацієнтів з облітеруючими захворюваннями артерій верхніх кінцівок, з них хвороба/синдром Рейно був в 67 пацієнтів (47,2 %), облітеруючий тромбангііт – 11 (7,7 %), позиційний синдром – 2 (1,4 %) і посттромботині або постемболічні хронічні оклюзії – 62 (43,7 %). Середній вік пацієнтів був 42,8 ± 7,3 років, чоловіків було 98 (69 %), жінок – 44 (31 %). Більшість пацієнтів була працездатного віку, тривалість захворювання була в середньому 1,5 ± 0,7 року. Усім хворим була виконана торакоскопічна сімпатектомія на рівні Th2-3. Найближчі й віддалені результати оперативного втручання оцінювали, по базальному кровотоку обумовленого лазерної доплрофлоуметрією, транскутанною оксігемометрією й доплеро-, реовазографією для оцінки стану судинного русла. Із прооперованих пацієнтів 37 пацієнтів (26,1 %) мали гарний результат, задовільний 73 (51,4 %) і незадовільний – 32 (22,5%). У результаті аналізу отриманих даних, ми бачимо, що торакоскопічні сімпатекомія є ефективним методом лікування хронічних облітеруючих захворювань артерій верхніх кінцівок у найважчої категорії хворих, яким не можливо технічно виконати реваскулярізующу операцію, як правило по причини закриття периферичного судинного сегмента. Збереження кінцівки, а також поліпшення якість життя в пацієнтів після торакоскопічної сімпатектомії, підкреслюють актуальність даного оперативного втручання.

Study purpose is to investigate the effectiveness of thoracal sympathectomy implementation in “unshuntable” patients with obliterating diseases of upper extremity vessels. Materials and Methods. In the study basement was put a combined analysis of Central Hospital of Home Affairs of Ukraine and SI “Institute of Urgent and Recovery Surgery n.a. V.K. Gusak of NAMS of Ukraine” of 142 thoracoscopic sympathectomies on the occasion of obliterating diseases of arteries in upper extremities; they included: Raynaud’s disease/syndrome in 67 of patients (47,2 %); thromboangiitis obliterans in 11 (7,7 %); positional syndrome in 2 (1,4 %), and post-thrombotic or post-embolic chronic occlusions in 62 (43,7 %). The median age of the patients was 42,8 ± 7,3 years; there were 98 (69 %) men, and 44 (31 %) women. The majority of patients was of working age; the average disease duration was 1,5 ± 0,7 years. Sixty seven (47,2 %) patients had acral necrosis of fingers of affected extremity; pain syndrome of extremity was noticed in 132 of patients that numbered 93 %. Among the patients with Raynaud’s syndrome, the cause of CREST syndrome was in 4 (6 %) of them; scleroderma as it is in 14 (20,9 %); Raynaud’s disease had 27 (40,3 %); pneumatic hammer disease was noticed in 8 (11,9 %) of them; SCV had 12 (17,9 %) of patients; chronic intoxication of different etiology was in 2 (3 %) of them. Results and Discussion. As the result of the executed operative intervention the absolute pain syndrome liquidation was achieved in 136 of patients (95,8 %); the weakening was observed in 4 (2,8 %) and without the changes remained 2 (5,4 %) patients. Though 2 patients suffered from critical ischemia that lead to the amputation of upper extremity at the level of low third shoulder following the developed gangrene. As a result a thoracoscopic sympathectomy significantly increased the indices of micro-irculation, oxygen tension in tissues. The number of right-sided thoracoscopic sympathectomies (TS) was 94 (66,2 %); left-sided was 23 (16,2 %) and bilateral was 25 (17,6 %). The average surgery time lasted 32,5 ± 12,4 min. A good result achieved 37 (26,1 %) of the operated patients; satisfactory had 73 (51,4 %) and unsatisfactory numbered 32 (22,5 %). Conclusions. After analyzing of the achieved data we see that thoracoscopic sympathectomy is an effective treatment method of chronic obliterating diseases of upper extremity arteries in the severe patient category; for which ones it is impossible to carry out a revascularizing surgery as a rule because of peripheral vessel segment closing. The extremity preserving as well as improvement of life quality in patients after the TS underlines an actuality of this operative intervention.