Sustainability in agriculture is a complex concept and there are a lot of methods and scholars
for its measuring. Advantages and disadvantages of different estimation system were considered and some of
indicators were analyzed. “Feed-back” approach was offered to improve the methods of sustainability estimation.
The main difficulty in measuring and monitoring of agricultural sustainability is that it is a rather dynamic
than a static concept with long-term correlation. There are different systems of and approaches for
monitoring starting from high level international organizations (The World Bank, UN, OECD etc.), regional
and state systems, and variety of researches by the topic.
But the main critical issues of them are that indicators of sustainability are not considered in pair resource-result.
The “feedback” approach was proposed by reviewing principles of sustainable development
estimation in agriculture. A key idea of the “feedback” approach is to define a correlation between recourses
and effects. The system of indicators helps estimating the correlation in the boxes Financial and Material Resources,
Human Resources, Environmental Resources and appropriate effects.
Some indicators were estimated and monitored using official database, but there is a lack of information
in environmental and social part of estimation system. Therefore, to give politicians and researches a background
for decision-making on agrarian policy the system of state statistic can be improved by adding some
sustainable development indicators in agriculture.
Стійкість у сільському господарстві є комплексною категорією, існує безліч методів та
наукових підходів для її оцінки. У статті розглянуті переваги та недоліки різних оціночних систем,
проаналізовано окремі індикатори. Для удосконалення методики оцінки був запропонований підхід
«зворотного зв’язку» показників.
Головні труднощі у вимірі й контролі сільськогосподарської стійкості полягає в тому, що це – більше динамічне, чим статичне поняття з довгостроковою кореляцією. Є різні системи й підходи для
контролю починаючи з міжнародних організацій високого рівня (Всесвітній банк, ООН, ОЭСР і т.д.),
регіональних і державних систем і різноманітних досліджень по темі.
Але головні критичні проблеми їх те, що індикатори стійкості не розглядаються в парі ресурсрезультат. Підхід з «зворотним зв’язком» був запропонований після розгляду принципів стабільної
оцінки розвитку сільського господарства. Ключова ідея підходу з «зворотнім зв’язком» полягає в тому, щоб визначити кореляцію між ресурсами й ефектами. Система індикаторів допомагає оцінці кореляції фінансових і матеріальних ресурсів, людських ресурсів, природних ресурсів і відповідних
ефектів.
Деякі індикатори були оцінені й контролювались використовуючи офіційну базу даних, але є недолік інформації в екологічній і соціальній частині системи оцінки. Тому для того щоб дати політикам і дослідникам підстави для ухвалення рішення в аграрній політиці, система державної статистики
може бути поліпшена додаванням деяких індикаторів сталого розвитку в сільському господарстві.
Устойчивость в сельском хозяйстве является комплексной категорией, существует
множество методов и научных подходов для ее оценки. В статье рассмотрены преимущества и недостатки различных оценочных систем, проанализированы отдельные индикаторы. Для усовершенствования методики оценки был предложен подход «обратной связи» показателей.
Главная трудность в измерении и контроле сельскохозяйственной устойчивости состоит в том,
что это – больше динамическое, чем статическое понятие с долгосрочной корреляцией. Есть различные системы и подходы для контроля начиная с международных организаций высокого уровня (Всемирный банк, ООН, ОЭСР и т.д.), региональных и государственных систем и разнообразных исследований по теме.
Но главные критические проблемы их то, что индикаторы устойчивости не рассматриваются в
паре ресурс-результат. Подход с «обратной связи» был предложен после рассмотрения принципов
стабильной оценки развития сельского хозяйства. Ключевая идея подхода «обратной связи» состоит в
том, чтобы определить корреляцию между ресурсами и эффектами. Система индикаторов помогает
оценке корреляции финансовых и материальных ресурсов, человеческих ресурсов, природных ресурсов и соответствующих эффектов. Некоторые индикаторы были оценены и контролировали использующую официальную базу данных, но есть недостаток информации в экологической и социальной части системы оценки. Поэтому
для того чтобы дать политикам и исследователям основания для принятия решения в аграрной политике, система государственной статистики может быть улучшена добавлением некоторых индикаторов устойчивого развития в сельском хозяйстве.
