Функціональні властивості гальванічних сплавів Fe–Mo і Fe–Mo–W

Abstract

Розглянуто вплив режимів електроосадження на морфологію, топографію і структуру гальванічних сплавів заліза з молібденом і вольфрамом. Показано, що підвищення корозійного опору покривів Fe–Mo і Fe–Mo–W у кислому та нейтральному хлоридвмісному середовищах обумовлено як зростанням схильності до пасивації завдяки легувальним компонентам, так і формуванням глобулярної та гомогенної за складом поверхні. Встановлено, що мікротвердість гальванічних сплавів Fe–Mo і Fe–Mo–W у 2–3 рази перевищує показники підкладок з низьколегованої сталі, що пояснюється утворенням аморфної структури. Результати досліджень і трибологічних випробувань свідчать про доцільність використання покривів подвійними і потрійними сплавами заліза для зниження зношування у парах тертя та підвищення корозійного опору і механічної міцності поверхонь, що робить їх перспективними для ремонтних і відновлювальних технологій.

Рассмотрено влияние режимов электроосаждения на морфологию, топографию и структуру гальванических сплавов железа с молибденом и вольфрамом. Показано, что повышение коррозионного сопротивления покрытий Fe–Mo и Fe–Mo–W в кислой и нейтральной хлоридсодержащей средах обусловлено как ростом склонности к пассивации благодаря легирующим компонентам, так и формированием глобулярной и гомогенной по составу поверхности. Установлено, что микротвердость гальванических сплавов Fe–Mo и Fe–Mo–W в 2–3 раза превышает показатели подложек из низколегированной стали, что объясняется образованием аморфной структуры. Результаты исследований и трибологических испытаний свидетельствуют о целесообразности использования покрытий двойными и тройными сплавами железа для снижения износа в парах трения и повышения коррозионного сопротивления и механической прочности поверхностей, что делает их перспективными для ремонтных и восстановительных технологий.

The influence of the electrodeposition regimes on the morphology, topography and structure of electrolytic alloys of iron with molybdenum and tungsten is discussed. The increase in corrosion resistance of Fe–Mo and Fe–Mo–W coating in acidic and neutral chloridecontaining environments due to both rising inclination to passivity by alloying components and the formation of the surface of globular and homogeneous composition is shown. The microhardness of galvanic Fe–Mo and Fe–Mo–W alloys is established to be 2–3 times higher than one of the mild steel substrate that can be explained by the formation of amorphous structure. Results of research and tribological tests suggest the feasibility of using double and triple iron alloy coatings to reduce wear in the friction pairs and increase corrosion resistance and mechanical durability of surfaces, which makes them promising for repair and restoring technologies.