Сюжет як когнітивна детермінанта нестійкості в новелі доби порубіжжя ХІХ-ХХ ст.

Abstract

У статті розглянуто різні форми утворення сюжетної нестійкості як закономірності когнітивного розвитку: наявність кількох модальностей, кількох фабул, співіснування архаїчного архетипного сюжету та модерністського, зміни персонажної темпоральності, проявлення анагогічного сюжету тощо. Когнітивна теорія сюжету поєднала в собі дискретний та архетипний підходи до інтерпретації цієї провідної категорії літературознавства.

The article explores various types of instable plots, i.e. multiple modalities, parallel stories, the coexistence of archaic (archetypal) and modernist plots, changes in the character’s perception of time, anagogic stories, etc., treating all those variants as patterns of cognitive development. Thus, the cognitive theory of the plot serves to combine discontinuous and archetypal approaches to this principal category of literary theory.

В статье рассмотрены различные формы создания сюжетной неустойчивости как закономерности когнитивного развития: присутствие нескольких модальностей, нескольких фабул, сосуществование архаического архетипного сюжета и модернистского, изменение персонажной темпоральности, проявление анагогического сюжета и т.п. Когнитивная теория сюжета соединила в себе дискретный и архетипный подходы в интерпретации этой ведущей категории литературоведения.