Біоритмологічні механізми дизадаптаційних порушень у людини в Антарктиці

Abstract

У роботі представлено результати медико-біологічних досліджень біоритмологічних механізмів розвитку дизадаптаційних розладів функціональних систем організму учасників тривалої антарктичної експедиції на станції Академік Вернадський. Показано, що тривале перебування людини в Антарктиці супроводжується сезонними порушеннями співвідношень ритмів ЕЕГ, перебудовами добової організації функції кровообігу і температури тіла, що може супроводжуватись підвищенням напруженості їх функціонування та розвитком дизадаптаційних зрушень, у провідній патогенетичній ланці яких, вірогідно, задіяні нейрогуморальні механізми.

В работе представлены результаты медико-биологических исследований биоритмологических механизмов развития дизадаптационных нарушений функциональных систем организма участников длительной антарктической экспедиции на станции Академик Вернадский. Показано, что длительное пребывание человека в Антарктике вызывает сезонные нарушения соотношений ритмов ЭЭГ, перестройку суточной организации функции кровообращения и температуры тела, что сопровождается повышением функционального напряжения и развитием дизадаптационных нарушений, ведущими патогенетическими звеньями которых могут быть нейрогуморальные механизмы.

In work the results of medical-biological researches of biorhythmologic mechanisms of disorders desadaptation development of the human organism’s functional systems among participants of the long-term Antarctic expedition at the station «Academician Vernadskiy» are presented. It is shown that the long-term stay of a man in Antarctic Region is accompanied seasonal disorders of correlations of rhythms of EEG, rebuildings of day's organization of blood circulation function and temperature of body, what can be accompanied by increasing of functional tension and development of desadaptative disorders what can be driven by pathogenic links of neurohumoural mechanisms.