Цитогенетические параметры нестабильности генома птиц в эколого-генетическом мониторинге

Abstract

Проведен анализ цитогенетических параметров нестабильности генома шести видов птиц: большой синицы (Parus major), домашней курицы (Gallus domesticus), пингвина дженту (Pygoscelis papuа), пингвина антарктического (P. antarctica), пингвина адели (P. adeliae) и южно-полярного поморника (Catharacta maccormicki). Мазки цельной крови фиксировали в 96 %-ном метаноле и красили 2 %-ным красителем Гимзы. Анализировали зрелые эритроциты периферической крови. Общее количество клеток, проанализированных для каждой птицы, составляло 10000. Определяли уровень микроядер (МЯ) и аномалий ядра (АЯ). Среди АЯ наиболее часто встречались следующие: почкующееся ядро, двулопастное ядро, хвостатое ядро, ядро с выемкой. Средняя частота МЯ для P. major составляла 0,11±0,02 ‰, АЯ – 0,70±0,06 ‰; для G. domesticus: МЯ – 0 ‰, АЯ – 1,14±0,11 ‰; для P. papuа: МЯ – 0,05±0,02 ‰, АЯ – 0,34±0,06 ‰; для P. аntarctica: МЯ – 0,02±0,01 ‰, АЯ – 0,68±0,08 ‰; для P. adeliae: МЯ – 0,17±0,02 ‰, АЯ – 0,62±0,08 ‰; для C. maccormicki: МЯ – 0,01±0,01 ‰, АЯ – 0,42±0,04 ‰. Обсуждаются видовые особенности цитогенетических параметров нестабильности генома птиц и возможность использования изученных параметров в экологогенетическом мониторинге.

Проведено аналіз цитогенетичних параметрів нестабільності геному шести видів птахів: великої синиці (Parus major), домашньої курки (Gallus domesticus), пінгвіна дженту (Pygoscelis papuа), пінгвіна антарктичного (P. antarctica), пінгвіна аделі (P. adeliae) та південно-полярного поморника (Catharacta maccormicki). Мазки крові фіксували в 96 %-ному метанолі та фарбували 2 %-ним барвником Гімзи. Аналізували зрілі еритроцити периферичної крові. Загальна кількість проаналізованих клітин для кожного птаха становила 10000. Визначали рівень мікроядер (МЯ) і аномалій ядра (АЯ). Серед АЯ найбільш часто зустрічались: ядро, що брунькується; дволопастне ядро; хвостате ядро; ядро з виїмкою. Середня частота МЯ для P. major становила 0,11±0,02 ‰, АЯ – 0,70±0,06 ‰; для G. domesticus: МЯ – 0 ‰, АЯ – 1,14±0,11 ‰; для P. papuа: МЯ – 0,05±0,02 ‰, АЯ – 0,34±0,06 ‰; для P. аntarctica: МЯ – 0,02±0,01 ‰, АЯ – 0,68±0,08 ‰; для P. adeliae: МЯ – 0,17±0,02 ‰, АЯ – 0,62±0,08 ‰; для maccormicki: МЯ – 0,01±0,01 ‰, АЯ – 0,42±0,04 ‰. Обговорюються видові особливості цитогенетичних параметрів нестабільності геному птахів і можливість використання параметрів, що досліджувались, в еколого-генетичному моніторингу.

The comparative analysis of genome instability cytogenetic parameters for birds species: Great Tit (Parus major), Domestic Chicken (Gallus domesticus), Gentoo Penguin (Pygoscelis papuа), Chinstrap Penguin (P.antarctica), Adelie Penguin (P.adeliae) and South Polar Skua (Catharacta maccormicki) was carried out. Blood smears were fixed in 96% ethanol and were stained with 2% Giemsa stain. The mature erythrocytes (10.000 cells for each bird) of peripheral blood were analized. The rates of micronuclei (MN) and nuclear anomalies (NA) were estimated. There are most frequently registered nuclear anomalies (NA): ”budding nucleus” (bn), ”two-lobe nucleus” (tln), ”tailed nucleus” (tn) and ”nucleus with cavity” (nc). Average rates of MN are 0,11±0,02 ‰, NА – 0,70±0,06 ‰ for P.major; МN – 0 ‰, NА – 1,14±0,11 ‰ for Gallus domesticus; МN – 0,05±0,02 ‰, NА – 0,34±0,06 ‰ for P.papuа; МN – 0,02±0,01 ‰, NА – 0,68±0,08 ‰ for P.аntarctica; МN – 0,17±0,02 ‰, NА – 0,62±0,08 ‰ for P.adeliae; МЯ – 0,01±0,01 ‰, NА – 0,42±0,04 ‰ for C.maccormicki. The species’ features of cytogenetic parameters of bird genome instability are discussed. The possibility of studied parameters using to ecological monitoring are proposed.