Период создания музейной сети в Крымской АССР (1921–1927 гг.) совпал с началом
осуществления новой политики Советской власти в области межнациональных отношений. В
обобщенном виде данные мероприятия получили название «коренизации», предполагавшей широкое
привлечение национальных кадров к работе в органах государственного управления, приоритетное
внимание к развитию и сохранению культуры народов, находившихся в менее выгодных условиях
национального развития в досоветскую эпоху.
В научный оборот вводится новый корпус архивных документов, посвященный истории музейного
строительства в Крыму в первой половине 20-х гг. ХХ в., выявленный в фондах ГАРФ (г. Москва).
Анализируется участие центральных органов Народного комиссариата просвещения РСФСР в этом
процессе, представляются формы взаимодействия руководящих органов и их региональных
подразделений в обеспечении организационной, методической, материальной, исследовательской
инициативы в процессе работы крымских музеев.
Період створення музейної мережі в Кримській АРСР (1921-1927 рр..) Співпав з початком
здійснення нової політики Радянської влади в області міжнаціональних відносин. В узагальненому
вигляді дані заходи отримали назву «коренізації», що передбачає широке залучення національних кадрів
до роботи в органах державного управління, пріоритетну увагу до розвитку і збереженню культури
народів, що знаходилися в менш вигідних умовах національного розвитку в дорадянську епоху.
До наукового обігу вводиться новий корпус архівних документів, присвячений історії музейного
будівництва у Криму в першій половині 20-тих рр. ХХ ст., виявлений у фондах Державного архіву
Російської Федерації (м. Москва). Аналізується участь центральних органів Народного комісаріату
освіти РРФСР в цьому процесі, репрезентуються форми співпраці керівних органів та їх регіональних
підрозділів у забезпеченні організаційної, методичної, матеріальної, дослідницької ініціативи в процесі
роботи кримських музеїв.
During the creation of the museum network in the Crimean Autonomous Soviet Socialist Republic
(1921-1927 gg.) Coincided with the beginning of a new policy of the Soviet government in the field of
international relations. In summary, these activities are called " indigenization" , suggests a broad involvement
of national staff to work in government , priority to the development and preservation of culture of the people
who were disadvantaged compared to the national development in the pre-Soviet era. This policy was aimed at
the speedy integration of so-called. " Small people " in general Soviet ideological and cultural space. At the
same time declared the right of nations to self-determination , including - the right to an identity and uniqueness
of the material , artistic and applied culture.
The activities of the museum employees was subject to the basic ideas of national policies undertaken by the
government , which led to significant distortions of objective- historical meaning of the last people of Crimea ,
an attempt to instill a "class " approach to the study of the history and culture of the peoples of the Crimea was
the beginning of the process of creating an unbalanced picture of the ethnic history of the peninsula.
The new case of archival documents devoted stories of museum building in Crimea in first half 20th ХХ century
is entered into a scientific turn, revealed in funds the State Archive of Russian Federation (Moscow).
Participation of the central bodies of the State commissariat of education of RSFSR in this process is analyzed,
forms of interaction of directing bodies and their regional divisions in maintenance of the organizational,
methodical, material, research initiative in the course of work of the Crimean museums are represented.