На прикладі Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ) обґрунтовуються принципи формування раціонального комплексу геолого-геофізичних методів і методик при вивченні будови геологічного розрізу з метою пошуків та розвідки покладів вуглеводнів. Оцінюється перспективність складнопобудованих літологічно мінливих товщ в ДДЗ, в тому числі карбонатних відкладів та зон можливого розвитку вторинних колекторів. Як приклад подається сейсмічне зображення нетрадиційних перспективних об'єктів, пов'язаних з розущільненням карбонатних та теригенних відкладів. З врахуванням аналізу перспектив обґрунтовані конкретні задачі, що стоять перед геологами в цьому регіоні, та
визначено раціональний комплекс геолого-геофізичних досліджень щодо їх вирішення. Доводиться
необхідність переходу від структурної сейсморозвідки до застосування технологій детального вивчення перспективних відкладів, пропонуються інші заходи, спрямовані на підвищення ефективності
вивчення і промислового освоєння покладів вуглеводнів в ДДЗ.
На примере Днепровско-Донецкой впадины (ДДВ) обосновываются принципы формирования рационального комплекса геолого-геофизических методов и методик при изучении строения геологического разреза с целью поисков и разведки залежей углеводородов. Оценивается перспективность сложнопостроенных литологически изменчивых толщ в ДДВ, в том числе карбонатных отложений и зон возможного развития вторичных коллекторов. В качестве примера приводится сейсмическое изображение нетрадиционных перспективных объектов, связанных с разуплотнением карбонатных и терригенных отложений. С учетом анализа перспектив обоснованы конкретные задачи, стоящие перед геологами в этом регионе, и определен рациональный комплекс геолого-геофизических
исследований по их решению. Доказывается необходимость перехода от структурной сейсморазведки к применению технологий детального изучения перспективных отложений, предлагаются другие
мероприятия, направленные на повышение эффективности изучения и промышленного освоения залежей углеводородов в ДДВ.
Recently, in the Dnieper-Donets basin the exploration trends shifted towards the searching of
secondary reservoirs at depth over 4000 m in Carboniferous sediments. To decrease geological risks and to
optimize the exploration efforts an integrated approach to predict secondary reservoir within siliciclastic
and carbonate sediments was developed and implemented. The approach is based on attribute analysis of the
seismic data calibrated by well logs, petrophysical data and facies analysis. Further steps include the hydrodynamic and geochemical modeling. The approach was implemented foe several targets. For instance, it gave
the possibility to construct maps of reservoirs distribution in carbonates on Khortitska, Snitynska, and
Bilichivska prospects to identify the decompaction zones at the Seliukivskie field. A prominent anomaly in
seismic record has been revealed in an apical part of the West Shebelinka structure below Moscovian sediments. It was interpreted as the decompaction zone which may form a huge multilevel reservoir.