Анотація:
Iсторія літератури як наукова дисципліна зазнала впродовж останнього часу незворотної редукції. Постмодерна кондиція світу спонукала до перегляду та ревізії поступових концепцій історії. Сьогодні важко собі уявити перспективу повернення до єдиної нормативної історико'літературної схеми, хоча в Україні про це й досі говорять. З часом усе більше утверджується погляд на історію як відверто суб’єктивну версію, особливу опцію, альтернативну модель знання тощо. Такі історії набувають значення їхній множинності, кореспондуючи між собою та заземлюючи уявлення про історичну змінність на рівні приватної, відкритої до дискусії, пропозиції. Водночас вони створюють нові інтертекстуальні пов’язання як підґрунтя для майбутніх досліджень мистецтва слова.