В роботі методою низькочастотного внутрішнього тертя досліджено еволюцію дефектних підсистем і внесок Пуассонових коефіцієнтів у процес мікропластичної деформації ауксетичного берилію зі зміною температури і амплітуди деформації. Математично змодельовано швидкості руху дефектів у берилії в різних температурних областях, які охоплюють ауксетичні і неауксетичні стани. У межах дислокаційно-дисклінаційного моделю оцінено відношення швидкостей руху дефектів V/V₀, параметри гальмування Ві та енергії активації Eі в берилії у широкому інтервалі температур. Показано, що теоретично оцінені величини добре збігаються з експериментально визначеними.
В работе методом низкочастотного внутреннего трения исследованы эволюция дефектных подсистем и вклад коэффициентов Пуассона в процесс микропластической деформации ауксетического бериллия с изменением температуры и амплитуды деформации. Математически смоделированы скорости движения дефектов в бериллии в разных температурных областях, включающих ауксетические и неауксетические области. В рамках дислокационно-дисклинационной модели сделаны оценки отношения скоростей движения дефектов V/V₀, параметров торможения Ві и энергий активации Eі в бериллии в широком интервале температур. Показано, что теоретические оценки хорошо согласуются с экспериментально измеренными величинами.
In this article, the evolution of defect subsystems and the contribution of Poisson’s ratios in the process of microplastic deformation of auxetic beryllium with the change of temperature and strain amplitude are investigated by means of the method of low-frequency internal friction (LFIF). The velocities of defects in the beryllium are mathematically modelled in different temperature intervals, which include the auxetic and non-auxetic material states. The relations of motion rates of defects, V/V₀, parameters of slowing-down, Ві, and activation energies, Еі in beryllium are calculated within the scope of the dislocation—disclination model in a wide temperature range. As shown, theoretically evaluated values well agree with experimentally obtained ones.