Представлены данные экспериментальных и теоретических исследований коллоидно-биохимического механизма взаимодействия живых биологических клеток с микро- и наночастицами металлов. Продемонстрировано несколько независимых экспериментальных доказательств того, что случаи этих взаимодействий могут сильно зависеть от клеточного метаболизма и работы ионных насосов. Эта зависимость проявляется на очень больших расстояниях (мкм) между частицами и клеткой. Существует также дополнительный механизм взаимодействия, который вызывает обратимую агрегацию наночастиц с некоторыми живыми клетками. Этот механизм зависит от функционирования ионных насосов. Обсуждаются несколько различных теоретических моделей, объясняющих эти явления.
Представлено дані експериментальних і теоретичних досліджень колоїдно-біохімічного механізму взаємодії живих біологічних клітин з мікро- і наночастинками металів. Продемонстровано кілька незалежних експериментальних доказів того, що випадки цих взаємодій можуть сильно залежати від клітинного метаболізму та роботи йонних насосів. Ця залежність виявляється на дуже великих відстанях (мкм) між частинками та клітиною. Існує також додатковий механізм взаємодії, який спричиняє оборотню аґреґацію наночастинок із деякими живими клітинами. Цей механізм залежить від функціонування йонних насосів. Обговорюються декілька різних теоретичних моделей, що пояснюють ці явища.
The colloid–biochemical mechanism of the interaction between live biological cells with microparticles and nanoparticles of metals is studied experimentally and substantiated theoretically. As shown, there are several independent lines of experimental evidence to suggest that cases of these interactions may strongly depend on the cell metabolism and ion pumps. Such dependence manifests itself at very large distances, on scale of microns, between particles and a cell. There is also an additional interaction mechanism that causes reversible aggregation of nanoparticles with some live cells. The functioning of ion pumps controls this mechanism. The relationships between the transmembrane potential and electrokinetic potential, which are experimentally observed by cell electrophoresis and should be taken into account when the Derjaguin–Landau–Verwey–Overbeek (DLVO) electrostatic component is important, unfortunately cannot explain these peculiar phenomena. On the other hand, there is experimental evidence that nanoparticles affect cell metabolism, and this effect depends on the particle size. This one might be related to another observation that gold nanoparticles penetrate inside the cells that allows them to interact with functions of cells’ organelles. Fourth different theoretical models have been suggested over the last four decades to explain these phenomena. We are very sceptical about microdielectrophoresis model due to nonlinear nature of underlying effect that leads to very high energy requirements. Another model, namely microdiffusiophoresis, seems to be more suitable in explaining the observed long-range interaction because the underlying effect is linear with the driving force, bringing substantial energy saving in comparison with the first model. The third model of ‘ion pump electroosmotic trap’ provides the desirable explanation of the role of ion pumps in reversible interactions with nanoparticles. Preliminary estimates indicate that reasonable values of the involved parameters could justify the sufficient energy necessary for the efficient functioning of such a trap. There is observation of similar electrohydrodynamical circulation with the same spatial symmetry near the ion exchange membrane when electric current passes through it.
